Програма IV Міжнародного літературного фестивалю в Одесі download

***

Програма III Міжнародного літературного фестивалю в Одесі odessa_Program_EN_UKR

 03. міжнародний літературний фестиваль одеса
28 09 – 01 10 2017

ВЕРЕСЕНЬ 27 СЕРЕДА
ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗАЛА ГАЛЕРЕЯ
18.00 ВИСТАВКА ДАВИДА БУРЛЮКА
[У СПІВПРАЦІ З ВCЕСВІТНІМ КЛУБОМ ОДЕСИТІВ]
Виставка присвячена літературній та видавничій діяльності художника-авангардиста Давида Бурлюка [1882 – 1967]. Він товаришував із футуристами Володимиром Маяковським та Василем Каменським, а також з 1914 року був редактором Першого журналу російських футуристів«.Куратор виставки Євген Деменок у 2013 році опублікував працю »Новое о Бурлюках« [Коло, Дрогобич] й ініціював у 2016 році відкриття в Одесі меморіальної дошки, що присвячена »Українському батьку російського футуризму«.

ВЕРЕСЕНЬ 28 ЧЕТВЕР
ТЕАТР ЛЯЛЬОК
09.00-10.30
ЩУРД КЕЙПЕР НІДЕРЛАНДИ:
»HOTEL DE GROTE L«
Книга »Hotel De Grote L« визначного нідерландського автора Щурда Кейпера є справжнім сімейним романом. Це зворушлива трагікомедія, в якій автор з розумінням ставиться до проблем підлітків; у творі представлена як перспектива дівчини, так й хлопця. »Химерні персонажі, чудернацькі ідеї, мовні каламбури, пубертатний нонсенс і майже філософські думки – все це створює ефект, ніби автор підштовхує читача крізь швидкий плин захоплюючих подій роману« [Іна Хохройтер, газета »Stuttgarter Zeitung«].
Модератор: ЛІАНА КРИШЕВСЬКА | Вікова категорія: 12-14
Текст читає: ВАДИМ ГОЛОВКО

ТЕАТР ЛЯЛЬОК
10.30-12.00
CИМОН ВАН ДЕР ГІЄСТ НІДЕРЛАНДИ:
»КОНИК«
Заради свого зоопарку комах одинадцятирічний Хідде бореться з братом Джеппе за право користування льохом. Підвал наразі оповитий страшною сімейною таємницею: тут помер старший брат героя. »Наприкінці цього чудового роману ван дер Гієст пропонує те, чого загалом немає у творах для підлітків: катарсис та звільнення« [Норбер Церингер, »DIE WELT«].
Модератор: ЛІАНА КРИШЕВСЬКА | Вікова категорія: 12-14
Текст читає: ВАДИМ ГОЛОВКО

ГОТЕЛЬ »ЛОНДОНСЬКА«
11.00 ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
16.00-17.30
ПЕТЕР ШТЕФАН ЮНГК США/АВСТРІЯ:
»КАМЕРА-ОБСКУРА ЕДІТ ТУДОР-ХАРТ«
Петер Штефан Юнгк написав роман-біографію своєї двоюрідної бабусі, яка була одним з найвизначніших австро-британських фотографів ХХ сторіччя, а також шпигункою КДБ, і зіграла ключову роль у формуванні відомої шпигунської групи »Кембриджська п’ятірка«. »›Камера-обскура Едіт Тудор Харт‹– визначна біографія й водночас захоплива історична панорама«. [Вольфганг Попп, ORF].
ВІКТОР ЄРОФЄЄВ РОСІЯ:
«РОЖЕВА МИША»
Літописець нескінченного апокаліпсису в Росії, відомий своїми романами »Московська красуня«, »Хороший Сталін«, »Акімуди«, а також виданням першого російського зібрання творів Набокова, читатиме уривки зі своєї нової книги »Рожева миша«. »У дзеркальній залі сучасної російської літератури Віктор Єрофєєв займає позицію, яка не піддається визначенню« [Егберт Хьорманн, газета »die tageszeitung«].
Модератор: ОЛЬГА КОРОЛЬКОВА
Текст читає: ДІАНА МАЛА

ГОТЕЛЬ ЛОНДОНСЬКА
18.00 ВІДКРИТТЯ ФЕСТИВАЛЮ
ВСТУПНА ПРОМОВА: НОРА ГОМРІНГЕР

ВЕРЕСEНЬ 29 П’ЯТНИЦЯ
ТЕАТР ЛЯЛЬОК
09.00-10.30
АНУШКА РАВІШАНКАР ІНДІЯ:
»МОЙН ТА МОНСТР«
Однієї ночі Мойн знаходить у себе під ліжком монстра. Хлопець мусить миритися з новим сусідом, що не так вже й просто, адже монстр їсть лише банани, співає химерні пісні й постійно змінює зачіску. Врешті-решт Мойн вирішує відправити Монстра туди, звідки той прийшов. Письменниця пише тексти для дітей з неперевершеним почуттям гумору і »вражає юного читача діалогами та каламбурами« [газета »NZZ«].
Модератор: ГАЛИНА ДОЛЬНИК | Вікова категорія: 6-9
Текст читає: МАКСИМ ЛІННИК

ТЕАТР ЛЯЛЬОК
10.30-12.00
ІРИНА ЦІЛИК УКРАЇНА:
»МІСТОРІЯ ОДНІЄЇ ДРУЖБИ«
У своїх оповіданнях київська режисерка, поетеса та письменниця Ірина Цілик зображує здебільшого непомітних пересічних мешканців рідного міста. Її твори вирізняються лаконічністю мови та влучністю слова, а також майже екранними образами. На Літературному фестивалі в Одесі авторка прочитає свою казку »Micторія однієї дружби«.
Модератор: ГАЛИНА ДОЛЬНИК | Вікова категорія: 6-9
Текст читає: МАКСИМ ЛІННИК

ТЕАТР ЛЯЛЬОК
12.00-13.30
МАР‘ЯНА САВКА УКРАЇНА:
»КАЗКА ПРО СТАРОГО ЛЕВА«
У віршованій казці для дітей 6-9 років йдеться про дивовижні пригоди старого Лева, який втомився володарювати й оселився у Львові, в чудовій мансарді. В новій оселі протікає дах, і Лев змушений звернутися по допомогу до кращих друзів. І ось вулицями легендарного міста вже чимчикують крокодил, слон та жирафа.
Модератор: ГАЛИНА ДОЛЬНИК | Вікова категорія: 6-9
Текст читає: МАКСИМ ЛІННИК

ТЕАТР ЛЯЛЬОК
13.30-14.30
ВОЛОДИМИР РУТКІВСЬКИЙ УКРАЇНА:
»ГОСТІ НА МІТЛІ«

Модератор: ЛІАНА КРИШЕВСЬКА | Вікова категорія: 12+
Текст читає: ПАВЛО ШМАРЬОВ

ТЕАТР ЛЯЛЬОК
14.30-15.30
МАЙТЕ КАРРАНСА ІСПАНІЯ: »ФІЛЬМ-ЖИТТЯ«
Майте Карранса з 1986 року написала більше сорока книжок і здобула міжнародне визнання після публікаціїї фентезі-трилогіїї »Наречена мого брата« [2005−2007], яка була перекладена двадцятьма мовами. Письменниця, що в Іспанії була удостоєна Національної літературної премії, представить на фестивалі в Одесі своє оповідання »Фiльм-Життя«.
Модератор: ЛІАНА КРИШЕВСЬКА | Вікова категорія: 12+
Текст читає: ПАВЛО ШМАРЬОВ

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
МАЙБУТНЄ ОДЕСИ
10.00-10.45 БОГДАН ЧЕРКЕС УКРАЇНА/ АВСТРІЯ
Богдан Черкес народився 1953 року у Львові. Навчався на архітектурному факультеті спочатку в рідному місті, а потім у Москві. Нині працює директором інституту архітектури Львівського політехнічного університету, а також професором на кафедрі містобудування в Кракові та запрошеним професором у Відні. Головною сферою його професійного інтересу є архітектура та міський дизайн як маніфестація політичної влади й національної ідентичності. Він виступав східноєвропейським координатором виставкового проекту »Glück Stadt Raum in Europa 1945–2000« [Берлін, 1999–2001]. 2003 року став членом-кореспондентом Саксонської академії мистецтв, а у 2013 році отримав почесне звання заслуженого архітектора України.

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
МАЙБУТНЄ ОДЕСИ
10.45-11.30 ЄВГЕНІЯ ГУБКІНА УКРАЇНА
Євгенія Губкіна – архітектор, дизайнер та куратор архітектурних проектів і освітніх заходів. У своїх наукових працях вона звертається до питань оновлення та розвитку житлового району тракторного заводу Харкова, а також перепланування міста Славутича, побудованого після ядерної катастрофи на Чорнобильській АЕС для
переселення працівників електростанції із забрудненої Прип’яті..

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
МАЙБУТНЄ ОДЕСИ
11.45-12.30 САСКІЯ ВАН ШТАЙН НІДЕРЛАНДИ
Саскія ван Штайн була куратором численних виставок Нідерландського архітектурного інституту [NAi] в Роттердамі. Крім того, вона виступала в якості члена журі та ведучої на врученні багатьох премій, серед яких Римська премія [Prix de Rome] та премія П’єра Бейля за досягнення в галузі архітектурної критики. Виступала модератором багатьох дискусій із фахівцями в галузі архітектури та міського дизайну. У 2013 році ван Штайн стала директором »Бюро Європи«, платформи архітектури та дизайну в Маастріхті [Нідерланди], що також ініціює співпрацю та проекти аналізу міського будування й проектування.

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
МАЙБУТНЄ ОДЕСИ
13.30-14.15 ОЛЕГ ДРОЗДОВ УКРАЇНА
Український архітектор Олег Дроздов народився у 1966 році. До 1990 року вивчав архітектуру в Харкові й заснував у 1997 році власну компанію Drozdov&Partners, проекти якої були відзначені численними нагородами. Він проектував різні комерційні та некомерційні будівлі [серед них Театр на Подолі в Києві], а також був куратором освітніх та виставкових проектів в Україні та за кордоном. Співзасновник Харківської Школи Архітектури.

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
МАЙБУТНЄ ОДЕСИ
14.15-15.00 CОНЯ БЕК НІМЕЧЧИНА
Соня Бек народилася 1965 року в баварському місті Меммінген. Вивчала архітектуру в політехнічному інституті Аахена й у 2002 році захистила там докторську дисертацію. Згодом Бек працювала в архітектурних студіях Дюссельдорфа, Кельна та Лондона. Протягом десяти років вона керувала проектом урбаністичного перепланування [IBA Stadtumbau] під егідою фонду Баухауса в Дессау. Бек була запрошеним професором в Інсбруку та Касселі, а з 2013 року очолює компанію chezweitz [Бюро музейної та міської сценографії]. Бек є членом консультативної ради IBA Федеративної Республіки Німеччини.

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
МАЙБУТНЄ ОДЕСИ
15.00-15.45 ЙОГАННЕС КІСТЕР НІМЕЧЧИНА
Архітектор Йоганнес Кістер [ »kister scheithauer gross«] викладає з1994 року в Центрі міського будівництва »Баухаус Дессау« при Університеті Анхальта, де він з 2006 по 2009 роки очолював архітектурне відділення. З 2012 року є членом Німецького інституту міського дизайну. Спеціальною темою наукового інтересу професора Кістера є відновлення німецької архітектурної культури періоду п’ятдесятих- шістдесятих років. За його словами, »старе може бути актуальнішим за нове«.

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
МАЙБУТНЄ ОДЕСИ I:
16.00-17.00 ДИСКУСІЯ
Модератор: АНТОН ЯРОТСЬКИЙ

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
12.00-13.00 ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ
ЄВГЕН ДЕМЕНОК ТА ЄВГЕН ГОЛУБОВСЬКИЙ УКРАЇНА:
»ПОКА БОГ УЛЫБАЕТСЯ«
У нещодавно опублікованій збірці ведучі литературної студії »Зелена лампа« при Всесвітньому клубі одеситів Євген Голубовський та Євген Деменок представили 17 оповідань учасників студії про рідну Одесу. На створення такої збірки видавців надихнула фраза письменника Георгія Голубенко про те, що Одеса – це »посмішка Бога«. Тексти 17 авторів нового покоління письменників демонструють жанрову різноманітність: від магічного та психологічного реалізму до філософської притчі. Усі вони підкреслюють незмінну життєздатність та творчу наснагу міста.

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
13.30-14.30
АЛІДА БРЕМЕР ХОРВАТІЯ / НІМЕЧЧИНА:
»ОЛІВОВІ САДИ«
У романі »OЛIВОВI САДИ« Аліда Бремер розповіла історію своєї хорватської сім’ї з жіночої перспективи. »Це дуже особистий роман про власне коріння, батьківщину, пошуки слідів, життя між культурами; в період кризи біженців та міграції він є актуальнішим, ніж будь-коли« [»Westfalenspiegel«]. Бремер народилась та виросла в Спліті і нині є визначним посередником між хорватською та німецькою культурами.
Модератор: ОЛЬГА КОРОЛЬКОВА
Текст читає:ДІАНА МАЛА

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
14.30-16.00
ВОЙЦЕХ КУЧОК ПОЛЬЩА:
»ЧОРНА«
У своєму нещодавно опублікованому романі відомий польський письменник і кінокритик Войцех Кучок розповідає достовірну й трагічну історію, що трапилася в 2001 році. Джеремі – красень, відмінний батько, успішний підприємець. Та в нього є одна особиста проблема: він бачить у дружині Беаті лише матір своїх дітей. Отож, чоловік занурюється в сповнену пристастей пригоду, не уявляючи й не очікуючи, що коханка буде жадати його до нестями. В маленькому містечку чутки швидко долетіли до його сім’ї …

ПРІЯ БАЗІЛ ВЕЛИКА БРИТАНІЯ/ НІМЕЧЧИНА:
»ЗВІДКІЛЯ ТИ?«
Звідкіля ти? Саме це просте, здавалось би, питання є відправною точкою для Прії Базіл, письменниці та співзасновниці програми »Ми робимо це. Для постмігрантського суспільства«. Вона розповість про власний досвід зміни національності та про сприйняття літератури як »навчального полігону для уяви«.
Модератор: АННА НАРІНСЬКА ТА ГАЛИНА ДОЛЬНИК
Текст читає: НІНЕЛЬ НАТОЧА

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
16.00-17.30
АДАНІЯ ШІБЛІ ПАЛЕСТИНА/ НІМЕЧЧИНА:
»ЦЕ МОРЕ МУХАММАДА АЛЬ-ХАТІБА«
В оповіданні »Це море Мухаммада аль-Хатіба« зображується шлях двадцятирічного палестинця до моря. Щоб дістатися цілі, він мусить долати численні перешкоди та контролі й наражатися на небезпеку. Аданія Шіблі відтворює внутрішній світ і почуття палестиця у розколотій країні. »За допомогою олівця та паперу Шіблі творить те, що й усі великі митці: фіксує ще один погляд на світ« [Саллі Бланд, »The Jordan Times«].
ОЛЕКСІЙ ЧУПА УКРАЇНА:
»ОСТРІВ« / »КАЗКИ МОГО БОМБОСХОВИЩА«
Олексій Чупа, один з найвідоміших сучасних поетів Донбасу, який 2014 року змушений був переїхати до Львова, у своїй прозі звертається до суспільних та політичних проблем України. В збірці »Казки мого бомбосховища« він розповідає про мешканців свого колишнього будинку в рідній Макіївці, який на час артилерійських обстрілів перетворюється на своєрідний бункер.
Модератор: ВЛАДИСЛАВ ДАВІДЗОН
Текст читає: МАКСИМ ЛІННИК

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
17.30-19.00
БАХТІЯР АЛІ ПІВНІЧНИЙ ІРАК/ НІМЕЧЧИНА:
»МІСТО БІЛИХ МУЗИКАНТІВ«
Роман »Місто білих музикантів« письменника та поета Бахтіяра Алі, який понад двадцять років живе у вигнанні, був у 2005 році оголошений міністерством освіти автономного Іракського Курдистану »Книгою року«. В романі йдеться про нищівну кампанію Саддама Хусейна проти курдів та шиїтів, а події розгортаються у вигаданому місті. »Бахтіяр Алі використовує прийом магічного реалізму, щоби писати про фатальну силу політики та проти неї.« [Клаудія Крамачек, WDR].
ДЖЕНІФЕР КЛЕМЕНТ США/ МЕКСИКА:
»МОЛИТВИ ЗА ЗНИКЛИХ«
Для написання свого багатопланового роману Дженіфер Клемент десять років досліджувала тему торгівлі людьми, що ведеться наркокартелями в Мексиці. Жертвам злочину, замаскованного широкомасштабною корупцією, письменниця надає проникливого та поетичного голосу, підтримуючи тим самим непохитну силу надії. »Клемент дистилює почуте та пережите, перетворюючи його на чутливу, ніби затуманену, оповідь високої поетичної сили«. [Пол Інгендаей, »FAZ«].
Модератор:АННА НАРІНСЬКА
Текст читають: ПАВЛО ШМАРЬОВ TA ДІАНА МАЛА

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
19:00-20:30
НІЧ ПОЕЗІЇ I:
НОРА ГОМРІНГЕР ШВЕЙЦАРІЯ/ НІМЕЧЧИНА ОЛЕКСАНДР КАБАНОВ УКРАЇНА ПААТА ШАМУГІЯ ГРУЗІЯ ЛЮБА ЯКИМЧУК УКРАЇНА
Нора Гомрінгер, лауреатка премії ім. Інґебо́рґ Бахман [2015] та співзасновниця Бамберзького слему, використовує досвід поетичного перфомансу у своїй ліричній творчості.
Олександр Кабанов – один із творців українського поетичного слему та координатор Міжнародного поетичного фестивалю »Київські Лаври«. У своїх віршах дедалі частіше звертається до сучасних подій в Україні.
Паата Шамугія двічі удостоєний найважливішої у Грузії літературної преміїї SABA, а 2006 року прославився своїм твором »Антивитязь«, який він протиставляє середньовічному епосу »Витязь у тигровій шкурі«.
За свою поезію, написану частково у традиціях футуризму, Люба Якимчук отримала багато літературних премій. Вона виступає у музично-поетичних перфомансах разом із українським контрабасистом-імпровізатором Марком Токарем. Мешкає в Києві.
Модератор: ВЛАДИСЛАВ ДАВІДЗОН ТА ГАЛИНА ДОЛЬНИК
Текст читають: ПАВЛО ШМАРЬОВ ТА ДІАНА МАЛА

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
20.30-22.00
ВОЛЬФ ТА ПАМЕЛА БІРМАН НІМЕЧЧИНА:
КОНЦЕРТ
Поет і бард Вольф Бірман – відомий дисидент, якого у 1976 році позбавили громадянства НДР, – на Заході активно долучався до руху за мир та проти атомної зброї, а нині виступає проти зневаги до демократичних цінностей. Разом із Памелою Бірман він представить добре відомі пісні, написані протягом п’ятдесяти років німецької істоії. »Вольф Бірман зробив внесок у с–тановлення німецької ідентичності«. [Гельмут Шмідт].

ВЕРЕСЕНЬ 30 СУБОТА
ТЕРМІНАЛ 42
10.00-11.30
ДЖЕНН ТЕЛЛЕР ДАНІЯ:
»БРОДЯЧИЙ КІТ«
»Бродячий кит« є захоплюючим та надзвичайно актуальним романом про європейську ідентичність, залежність індивіда від часу та простору й ставлення Європи до так званих »інших«. Сумна історія кохання не залишить читача байдужим. Крім того, видатна данська авторка романів для дітей та юнацтва прочитає в Одесі уривки зі свого відзначеного багатьма преміями роману для молоді »Intet«.
Модератор: ЛІАНА КРИШЕВСЬКА
Текст читає: НІНЕЛЬ НАТОЧА

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
11.30-13.00
ПЕТЕР ВЕБЕР ШВЕЙЦАРІЯ:
»ПОЛІФРЕЗА«/ »БЕЗМЕЛОДІЙНІ РОКИ«
У поліфонічному романі »Безмелодійні роки« сама мова починає текти і вирувати. Після об‘єднання Німеччини Олівер роками спостерігає за тим, як у музиці зникає мелодія, і починається так звана електронна епоха. Він вивчає зміну тону та ритму, відстежує зникнення та відродження мелодії кохання. У тексті »Поліфреза письменник« зображує Готардський масив у рідній Швейцарії. »Все що виходить з-під пера цього письменника, стає музикою…« [»St. Galler Tagblatt«].
АРТУР КЛІНАУ БІЛОРУСЬ:
»СКЛОТАРА«
Письменник та митець Артур Клінау перш за все відомий своїм історично-автобіографічним путівником »Мінск. Горад Сонца« [»Мінськ. Місто Сонця«]. В його романі «Склотара» йдеться про любовний трикутник на тлі президенських виборів 2006
року в білоруській столиці. »Їдкий, але не позбавлений привабливості цинізм цілком характерний для покоління інтелектуалів, до яких належить […] Клінау« [Інго Петц, газета »Süddeutsche Zeitung«].
Модератор: АННА НАРІНСЬКА
Текст читає: ПАВЛО ШМАРЬОВ

ТЕРМІНАЛ 42
ДЕНЬ СВ. ІЄРОНІМА :
11:30-13:00
Перекладачі, навіть якщо вони нерідко залишаються непомітними, задіяні в усіх екстралінгвістичних літературних процесах. Їхня посередницька роль набуває в глобалізованому світі дедалі більшого значення. Саме завдяки перекладачам, читаюча публіка повсякчас відкриває для себе нові культурні простори. Щороку 30 вересня, в день пам‘яті Святого Ієроніма [який сам знав сім мов, перекладав Біблію та є покровителем перекладачів] відзначається Міжнародний день перекладача. Цього дня, в рамках заходів 3-го Міжнародного фестивалю в Одесі, будуть вперше обговорюватися теми літературного перекладу.
ПОДІУМНА ДИСКУСІЯ З МАР’ЯНОЮ САВКОЮ, БОРИСОМ ХЕРСОНСЬКИМ, СЕРГІЄМ ЖАДАНОМ УКРАЇНА ТА З БОРОЮ ЧОСИЧЕМ СЕРБІЯ/ ХОРВАТІЯ/ НІМЕЧЧИНА
Борис Херсонський, Cергій Жадан та Бора Чосич є не тільки авторами, але й пристрастними перекладачами. В День Св. Ієроніма Бора Чосич прочитає свої переклади віршів Маяковського про Одесу; Борис Херсонський поговорить про проблеми перекладу російської та української літератури на західноєвропейські мови; Мар‘яна Савка представить тему літературного перекладу з перспективи видавництв; Cергій Жадан розповість про власний досвіт перекладацької діяльності в Україні. Дискусію модерує український есеїст, германіст, письменник та перекладач Юрко Прохасько. Модератор: ЮРКО ПРОХАСЬКО

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
13.00-14.30
АННА ВАЙДЕНХОЛЬЦЕР АВСТРІЯ:
»ЧОМУ ЧОЛОВІКИ НОСЯТЬ МОРСЬКІ ЗІРКИ«
Карл, відставний учитель, одного дня вирушає на пошуки щастя. З собою в нього дещо змінений опитувальник 1979 року щодо »валового національного щастя« в Бутані, з яким він починає своє дослідження на безсніжному курорті. Та незабаром ця подорож починає дедалі більше нагадувати втечу, і опитувач непомітно перетворюється на
предмет цікавості інших людей. »Майстерно написана притча живе за рахунок тонких та влучних спостережень«. [Сандра Кегель, »FAZ«]
ЯН КОНЕФФКЕ НІМЕЧЧИНА:
»СІМ ЖИТТІВ ФЕЛІКСА КАННМАХЕРА«
У 1934 році Фелікс Каннмахер був вивезений нелегальним шляхом з Рейху й отримав у Бухаресті нове посвідчення особи. Ставши Йоганном Готтуолдом, він нарешті зміг самостійно прямувати новим шляхом. Цей роман водночас історичний гротескний твір, гімн любові та зворушливий художній епос. »Роман написано мовою, про яку казали, що вона вже втрачена. Так мелодійно, вишукано, cтільки захопливих ідей«. [»Das Ma-gazin«]
Модератор: ОЛЬГА КОРОЛЬКОВА
Текст читає: МАКСИМ ЛІННИК

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
14.30-16.00
ПЕТЕР ШНАЙДЕР НІМЕЧЧИНА:
»КОХАННЯ МОЄЇ МАТЕРІ«
В романі »Кохання моєї матері« відомого хроніста студентського руху в Німеччині Петера Шнайдера йдеться про листування матері письменника з її коханим під час нацистської епохи та війни. Шнайдер також описує історію свого дитинства у баварській провінції. »Правдива казка про життя та смерть, страждання й забуття, дитинство й ностальгію. Це насамперед книга для душі.« [»FAS«]
РАФАЕЛЬ КАРДОСО БРАЗИЛІЯ/ НІМЕЧЧИНА:
»ЗАПОВІТ ШОВКОПРЯДА«
Рафаель Кардосо відстежує у своїй книзі захопливу історію життя власного прадіда Уго Симона, банкіра часів Веймарської республіки. Сучасник Самуеля Фішера, Томаса Манна та Альфреда Дьобліна, він теж стає вигнанцем. Сімейна хроніка змальовує панораму єврейсько-європейського життя ХХ сторіччя і ретельно досліджує теми втрати, ідентичності, а також значення пам’яті в людському житті. Роман зображує численні долі, це справжній »хто є хто серед тих інтелектуальних та культурних діячів, що змушенні були втікати з нацистської Німеччини«. [Томас Мар »Тлумачення«].
Модератор: ЮЛІЯ ЗАПОРОЖЧЕНКО
Текст читає:ВАДИМ ГОЛОВКО
ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
16.00-17.30
БОРА ЧОСИЧ СЕРБІЯ/ ХОРВАТІЯ/ НІМЕЧЧИНА:
»КОНСУЛ У БЕЛГРАДІ«/ »РОЛЬ МОЄЇ СІМ’Ї У СВІТОВІЙ РЕВОЛЮЦІЇ«
Дія книги »Консул у Белграді« охоплює період з 1937-го до початку дев’яностих років, коли Чосич покидає Белград через поширення націоналізму. З лінгвістичною віртуозністю змальовує автор богемне життя серед захопливого інтелектуального біотопу. »Роль моєї сім’ї у світовій революції« – це зразок субверсивного погляду з перспективи дитини на те, як війна, фашизм та комунізм підпорядковували собі мікрокосмос сім‘ї у Белграді.
КРІСТОС ІКОНОМУ ГРЕЦІЯ:
»ПОЧЕКАЙ ЛИШЕНЬ, ЩОСЬ СТАНЕТЬСЯ«
Події, описані в оповіданнях Крістоса Іконому, відбуваються у Піреї, неподлік великого порту. Тексти майстерно відтворюють атмосферу сучасної Греції й зображують людей, що стикаються з численними екзистенційними проблемами: живуть у багатоквартирних казармах, трудяться у порту. Оповідання написані без зайвих оцінок і сповнені надзвичайної сили. »Крістос Іконому надає кризовій ситуації обличчя, багатьох облич«. [»NZZ«]
Модератор: ЛІАНА КРИШЕВСЬКА
Текст читає: ДІАНА МАЛА

ТЕРМІНАЛ 42
17.00-18.30
МАЙБУТНЄ ОДЕСИ II:
ДИСКУСІЯ
Одеса є відомою культурною метрополією на Чорному морі. Розвиток цього портового та торгівельного міста у ХІХ столітті був позначений надзвичайною архітектурно-будівельною динамікою. Одеська філармонія, театр опери та балету, Потьомкінські сходи та Приморський бульвар – ці визначні об’єкти стали візитною карткою міста. Численні нові будівлі не найкращим чином позначилися на архітектурному ландшафті Одеси; їх доцільність необхідно критично переглянути. Щоб узгодити дизайн і розвиток міста, слід звернутися до досвіду інших міст із подібним історично-архітектурним розвитком. В рамках заходу »Майбутнє Одеси« архітектори, дизайнери та письменники обговорюватимуть питання майбутнього розвитку Одеси й поділяться власними ідеями реставрації та модернізації історичного центру міста.
Модератор: АНТОН ЯРОТСЬКИЙ

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
18.00-19.00
ВОЛЬФ БІРМАН НІМЕЧЧИНА:
»НЕ ЧЕКАЙ КРАЩИХ ЧАСІВ!«
Рідко трапляється, що особиста доля та історія країни так тісно переплетені, як у житті композитора та поета Вольфа Бірмана, про якого Гельмут Шмідт написав, що він »зробив внесок у становлення німецької ідентичності«. У своїй автобіографії »Не чекай кращих часів!« Бірман оповідає історію власного життя між Західною та Східною Німеччиною, про батька, що був замордований у Аушвіці як єврей та комуніст, а також про матір, яка під час бомбардування Гамбурга врятувала його із вогняного пекла.
Модератор: ЮРКО ПРОХАСЬКО
Текст читає: ПАВЛО ШМАРЬОВ

ТЕРМІНАЛ 42
18:30-20.00
BLACK SEA CONNECTIONS
У програмі III Міжнародного літературного фестивалю в Одесі буде представлено секцію »Black Sea Connections«. Сім авторів із причорноморських країн обговорюватимуть питання впливу Чорного моря на життя своїх народів. Крім того, кожен із учасників прочитає уривок з власного твору. Проект сприятиме позиціонуванню Одеси в міжнародному середовищі та подоланню культурних бар‘єрів.
BLACK SEA CONNECTIONS I:
АНДРІЙ КУРКОВ УКРАЇНА ПААТА ШАМУГІЯ ГРУЗІЯ ПЕРІХАН МАҐДЕН ТУРЕЧЧИНА
Крізь призму своєї сатиричної прози Андрій Курков розглядає і точно діагностує проблеми пострадянської епохи.
Паата Шамугія є одним із найвизначніших сучасних поетів Грузії. Його самоіронічна поезія є важливою складовою суспільного дискурсу.
Періхан Маґден є однією з найважливішиших постатей сучасної турецької літератури. Письменниця також відома своїми критичними журналістськими публікаціями.
Модератор: АННА НАРІНСЬКА

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
19.00-20.30
НІЧ ПОЕЗІЇ II:
АРМІН СЕНСЕР ШВЕЙЦАРІЯ ЮРІЙ ВИННИЧУК УКРАЇНА МАРІЯ ГАЛІНА РОСІЯ ІРИНА ЦІЛИК УКРАЇНА
Армін Сенсер пише поезію в стилі так званої »ліричної есеїстики« [»FAZ«]. Кожен вірш базується на певному образі або почутті, сповнений чуттєвих асоціацій. Cенсер нерідко звертається до метафізичних сфер.
За радянських часів Юрій Винничук міг публікувати вірші та прозу тільки у самвидаві. З дев’яностих років він став одним із найвпливовіших літературних голосів України.
Свої перші вірші Марія Галіна опублікувала в одеській газеті Антарктида. З дев’яностих років вона здобула визнання як поет, перекладач, літературний критик та автор фантастичних романів.
Поетичний шлях Ірини Цілик розпочався 2007 року з публікації збірки »Ці«. Її поетичні та прозові твори відзначені низкою українських літературних премій. Цілик також працює як кінорежисер.
Модератор: ЮРКО ПРОХАСЬКО ТА БОРИС ХЕРСОНЬСКИЙ
Текст читає: МАКСИМ ЛІННИК

ТЕРМІНАЛ 42
20.00-21.30
BLACK SEA CONNECTIONS II:
ІЛЛЯ ТРОЯНОВ НІМЕЧЧИНА МІРЧА ДИНЕСКУ РУМУНІЯ ВІКТОР ЄРОФЄЄВ РОСІЯ
Тиранічна влада в Болгарії є центральною темою в житті та творчості автора і видавця Іллі Троянова.
Поет Мірча Динеску, який виступав проти режиму Чаушеску й через це отримав заборону на публікацію власних творів, у 1989 році першим публічно оголосив припинення диктатури.
Віктора Єрофєєва, чиє дитинство та юність минали між сталінізмом та демократією Заходу, називають »хроністом вічного російського апокаліпсису«.
Модератор: АННА НАРІНСЬКА

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТО ЗАЛА
20.30-22.00
НІЧ ПОЕЗІЇ III:
АДАМ ЗАГАЄВСЬКИЙ ПОЛЬЩА ГАРІС ВЛАВІАНОС ГРЕЦІЯ МАР‘ЯНА САВКА УКРАЇНА МИРОСЛАВ ЛАЮК УКРАЇНА
Адам Загаєвський дебютував у 1972 році збіркою віршів і став представником поетичної формації Nowa Fala [Нова Хвиля]. Німецька газета »Frankfurter Allgemeine Zeitung« назвала його »найвидатнішим поетом сучасної Польщі«.
Ліричні тексти Гаріса Влавіаноса, що були опубліковані у дванадцяти збірках і на батьківщині поета номіновані на Державну літературну премію, належать до найдивовижніших поетичних доробків сучасної літератури Греції.
Мар‘яна Савка – авторка численних поетичних збірок, одну з яких перекладено
англійською мовою. Пише також твори для дітей і є співзасновницею та головним редактором львівського Видавництва Старого Лева.
У поезії Мирослава Лаюка йдеться про мистецтво та творчість, шлях митця і власні сумніви, про діалоги ліричного героя із природою, що його оточує.
Модератор: БОРИС ХЕРСОНЬСКИЙ
Текст читає: ВАДИМ ГОЛОВКО

ЖОВТЕНЬ 1 НЕДІЛЯ
БУДИНОК ВЧЕНИХ
11.00-12.30
НІКОЛ ЛЮБИЧ ХОРВАТІЯ/ НІМЕЧЧИНА:
»МОРСЬКА ТИША«
Роман »Морська тиша« Н. Любича був відзначений літературною премією Ver.di Берлін-Бранденбург та Премією Адельберта фон Шаміссо. В тексті йдеться про різанину під час боснійської війни, питання індивідуальної провини й відбиток тих подій на житті наступних поколінь. »Ймовірно, найбільш теплосердечний та зворушливий роман про громадянську війну в Югославії.« [WDR EinsLive].
ПЕРІХАН МАҐДЕН ТУРЦІЯ:
»ВІД КОГО МИ ВТІКАЄМО?«
У романі »Від кого ми втікаємо« турецька журналістка та письменниця Періхан Маґден розмірковує над страхом, що охопив її у 2006 році, коли через підтримку відмовників від військової служби, вона зазнала гонінь, публічної зневаги та загрози власному життю. Авторка оповідає історію стосункив матері та дочки, захопливу, вражаючу та зворушливу.
Модератор: ЮЛІЯ ЗАПОРОЖЧЕНКО
Текст читає: ДІАНА МАЛА

БУДИНОК ВЧЕНИХ
12.30-14.00
ІЛЛЯ ТРОЯНОВ БОЛГАРІЯ/ АВСТРІЯ:
»ПРОЧИТАЙ МІЙ СВІТ«
Знову і знову звертається Ілля Троянов у своїх текстах, як-от »Собачi часи« і »Влада та опiр«, до теми злочинів і звірств режиму. Він розкаже про документальні методи письменства, техніки введення аутентичного матеріалу у фіктивні сюжети та роботу з історичними джерелами.
СЕРГІЙ ЖАДАН УКРАЇНА
Сергій Жадан є одним з найпопулярніших сучасних українських авторів. Літературний
дебют письменника відбувся, коли йому було 17 років. Визначною рисою його творчості є суміш декадентскої романтики розпаду та невгамовного оптимізму, що характерні для сьогодення. На фестивалі »український Артюр Рембо« прочитає свої нові поетичні твори.
Модератор: ЮРКО ПРОХАСЬКО
Текст читає: ПАВЛО ШМАРЬОВ

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
13:30-14:00
Пам’ять, говори! I:
ОЛЕНА КАРАКІНА УКРАЇНА:
ІВАН БУНІН
Олена Каракіна – філолог, есеїстка і дослідниця рідного міста, а також науковий співробітник Літературного музею Одеси – згадає про Івана Буніна [1870-1953], який в 1933 році став першим російським лауреатом Нобелівської премії з літератури. Бунін виїхав із Москви 1918 року, після Жовтневої революції, і спочатку вирушив до Одеси, а потім до Франції, назавжди покинувши батьківщину.–

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
14:00-14:30
Пам’ять, говори! II:
ЄВГЕН ДЕМЕНОК ТА ЄВГЕН ГОЛУБОВСЬКИЙ УКРАЇНА:
МИХАЙЛО КОЛЬЦОВ
Журналіст і культуролог Євген Голубовський разом із Євгеном Деменком [відомим одеським публіцистом, автором книг про культурну спадщину міста й властиве одеситам почуття гумору] згадають про майстра фейлетону Михайла Кольцова [1898–1940]. Він був також відомий своїми репортажами з Іспанії під час Громадянської війни, а пізніше став жертвою сталінського терору.

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
Пам’ять, говори! III:
ГЕННАДІЙ КАЦЕН УКРАЇНА:
ВОЛОДИМИР ЗЕЄВ ЖАБОТИНСЬКИЙ
Геннадій Кацен, редактор науково-популярного альманаху »Морія« та відновник єврейського культурного життя в Одесі, розповідає про єврейського письменника Володимира Зеєва Жаботинського [1880 – 1940]. Жаботинський був автором пісень, віршів, театральних п‘єс та прози. Він також заснував у 1911 році в Одесі видавництво літератури на івриті й сам перекладав художні твори.

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
Пам’ять, говори! IV:
ФЕЛІКС КОХРІХТ УКРАЇНА:
МИХАЙЛО БУЛГАКОВ
Фелікс Кохріхт народився 1939 року в Одесі. Є журналістом, культурологом і телевізійним ведучим. Від кінця 1950-х років пише про митців незалежної сцени й влаштовує виставки. Видав серію »Одеська бібліотека« та упорядкував збірку »Чорний квадрат над Чорним морем«. Фелікс Кохріхт відзначений численними преміями рідного міста. Живе в Одесі.

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
15.30-17.00
МІХАЕЛЬ КРЮГЕР НІМЕЧЧИНА:
»БУДИНОК БОЖЕВІЛЬНИХ«
У своєму новому романі автор та легендарний видавець Міхаель Крюгер розповідає про письменника, який живе життям іншої особистості й дедалі більше втрачає контроль над ситуацією. Перед читачем постає найманий будинок, розташований у самому серці Мюнхена. Це »клітка«, де мешкають божевільні. Текст пронизаний »гострими, часом надто гострими спостереженнями, дотепними міркуваннями та неочікувано ліричними відступами«. [Вольфганг Шнайдер, газета »FAZ«].
ЙОХЕН ШМІДТ НІМЕЧЧИНА:
»ЦУКРОВИЙ ПІСОК«
У своєму романі Йохен Шмідт зображує дворічного Карла, який відкриває світ, і його батько не хоче стояти у нього на шляху. Він дбайливо супроводжує малого під час експедицій по квартирі та на вулиці, на дитячий майданчик та у магазин, згадуючи тим часом власне дитинство. »Шмідт настільки винахідливий у зображенні мікрокосмосу сім‘ї, що весь роман стає втіленням любові«. [Катарина Тойч, »Kulturzeit«].
Модератор: ЮЛІЯ ЗАПОРОЖЧЕНКО
Текст читає: МАКСИМ ЛІННИК

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
17.00-18.30
АНДРІЙ КУРКОВ УКРАЇНА:
»ШЕНГЕНСЬКА ІСТОРІЯ«
Андрій Курков, який з дитинства живе у столиці України, здобув світове визнання завдяки своїм романам та оповіданням. Колумніст багатьох міжнародних газет, Курков вів щоденник подій, що відбувалися на київському Майдані. Нещодавно вийшов його роман »Шенгенська історія«, в якому розповідається про молодих литовців, котрі, зрадівши скасуванню віз, мандрують у пошуках щастя країнами Західної Європи.
ЮРІЙ ВИННИЧУК УКРАЇНА:
»ЛЮТЕЦІЯ«
З дев’яностих років Юрій Винничук є однією з наймасштабніших постатей сучасного літературного процесу в Україні. Його роман »Танґо смерті«був відзначений премією »Книга року BBC 2012«. Як патріот і знавець Львова, Винничук присвятив цьому місту багато літературних та публіцистичних творів. На III Літературному фестивалі в Одесі він прочитає уривки зі свого нового роману.
Модератор: ЮРКО ПРОХАСЬКО

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
18.30-20.00
НІЧ ПОЕЗІЇ IV:
МІРЧА ДИНЕСКУ РУМУНІЯ ОЛЕНА ГЕРАСИМ‘ЮК УКРАЇНА ГАЛИНА КРУК УКРАЇНА БОРИС ХЕРСОНСЬКИЙ УКРАЇНА
З юності Мірча Динеску писав поезію й здобув визнання на батьківщині як талановитий поет. Противник режиму Чаушеску, він з 1985 року не міг публікувати власні твори. Динеску став всесвітньовідомим після того, як 1989 року першим публічно оголосив припинення диктатури.
Вірші Олени Герасим’юк, які публікувалися переважно в літературних журналах, характеризуються почуттям національної самосвідомості. У своїх текстах вона часто ставить під сумнів зв’язок між особистістю і зовнішнім світом.
Визначна українська поетеса Галина Крук за свої перші поетичні доробки отримала у 1996 році одразу дві літературні премії. Для неї поезія невідривно пов‘язана з навколишнім світом, з чуттєвою реальністю.
У віршах Бориса Херсонського, психолога за фахом, його професійна діяльність вгадується не тільки завдяки точним поетичним діагнозам, але й через антропоцентричність, притаманну його текстам: людина посідає центральну позицію в творчості Херсонського.
Модератор: ВЛАДИСЛАВ ДАВIДЗОН
Текст читає: ВАДИМ ГОЛОВКО

ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА
Пам’ять, говори! V:
АНДРІЙ МАЛАЄВ-БАБЕЛЬ РОСІЯ /США:
ІСААК БАБЕЛЬ
Андрій Малаєв-Бабель, відомий актор, режисер, дослідник театру та педагог, розповість про свого дідуся Ісаака Бабеля [1894–1940]. Бабеля було відряджено до Першої кінної армії Семена Будьонного в якості літературного хроніста революційних подій 1920 року. Свої спогади Бабель залишив у визначному літературному циклі »Кінармія« [1926]. Письменник став жертвою сталінських чисток і був страчений у 1940 році.
——————————————————————————————————————–
Завантажити програму фестивалю: ILO Program
28 09 2016 СЕРЕДА
09.00 ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК
»СТЕФА І ЇЇ ЧАКАЛКА«: ЧИТАННЯ З ІВАНОМ АНДРУСЯКОМ, УКРАЇНА
МОДЕРАТОР: ГАЛИНА ДОЛЬНИК
»Стефа і її чакалка« – гумористична казка українського письменника Івана Андрусяка, опублікована в 2007 році. Чакалка – це казкова істота, яка викрадає вночі неслухняних дітей і відносить їх у торбі до лісу. Андрусяк поєднує фольклорні казкові елементи із сучасністю та шкільними реаліями.
Вікова категорія: 7 – 12.
10.30 ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК
МАРЦІН ЩИГЕЛЬСЬКИЙ, ПОЛЬЩА: ЧИТАННЯ З »КОВЧЕГ ЧАСУ«
МОДЕРАТОР: ГАЛИНА ДОЛЬНИК
Щоб урятуватися від звірств Варшавського гетто, Рафал тікає у світ книжок. Г. Д. Веллс дає йому пояснення того, чим є страждання: есесівці – це люди з іншого часу. Урешті-решт Рафал потайки вибрався з гетто й переховувався в зоопарку. Але нацисти починають наступати йому на п’яти… Марцін Щигельський розповідає про Голокост у пригодницькому романі з елементами фентезі.
Вікова категорія: 10 – 14.
12.00 ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК
»ОЧІ НОЧІ«: ЧИТАННЯ З ІНЕС ГАРЛАНД, АРГЕНТИНА
МОДЕРАТОР: МІХІ ШТРАУСФЕЛЬД
У юнацькому романі »Очі ночі« аргентинська письменниця Інес Гарланд майстерно обертає любовну історію на захоплюючий трилер. Це історія болючого й водночас дуже зворушливого дорослішання. Авторка напрочуд вдало передає такі почуття, як страх, ненависть, розчарування, смуток та кохання, що часто позбавляють нас дару слова.
Вікова категорія: від 16.
19.00 ВІДКРИТТЯ ФЕСТИВАЛЮ
ГОТЕЛЬ »ЛОНДОНСЬКИЙ«
ПРОМОВА НА ВІДКРИТТІ: АМАНДА МІХАЛОПУЛУ »ЛІТЕРАТУРА ТА СЕНС ЖИТТЯ; ЄВРОПЕЙСЬКА ОСВІТА«
29 09 2016 ЧЕТВЕР
09.00 ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК
ЕДВАРД ВАН ДЕ ВЕНДЕЛ, НІДЕРЛАНДИ: ЧИТАННЯ З »ПЕС, ЯКОГО В НІНО НЕ БУЛО«
МОДЕРАТОР: ЛІАНА КРИШЕВСЬКА
У Ніно є пес, якого насправді немає. Уявний пес. Він може все, він робить все, він розуміє все! Та одного дня батьки дарують Ніно справжнього собаку. Але чи він також усе може?
Вікова категорія: 5 – 8.
 
12.00 ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК
»АЗУЗ, ЮНАК ІЗ МІСЬКИХ ОКОЛИЦЬ«: ЧИТАННЯ З АЗУЗОМ БЕГАГОМ, ФРАНЦІЯ
МОДЕРАТОР: МІХІ ШТРАУСФЕЛЬД
Перший роман »Дитина з Чааби« соціолога Азуза Бегага, який народився 1957 року в Ліоні у родині алжирських емігрантів, мав великий успіх і здобув чималу кількість відзнак. У ньому автор розповідає про те, як воно бути дитиною гастарбайтера, а також розкриває тему подвійної ідентичності й життя на межі двох культур.
Вікова категорія: 12 – 15.
29 09 2016 ЧЕТВЕР
Читання
14.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗОЛОТА ЗАЛА
ЄВГЕН ДЕМЕНОК, Україна: ЧИТАННЯ З »ВСЯ ОДЕССА ОЧЕНЬ ВЕЛИКА«
МОДЕРАТОР: ЄВГЕН ГОЛУБОВСЬКИЙ
Соня Делоне й Володимир Баранов-Россіне, Давид Бурлюк і Олексій Кручених, Михайло Врубель і Леонід Пастернак, Георгій Флоровський і Никодим Кондаков, Лев Магеровський і Перикл Ставров, Ізраїль Літвак і Микола Дзевановський – усе це герої нової книги Євгена Деменока »Вся Одесса очень велика“. Корінний одесит і дослідник культури свого рідного міста проливає світло на невідомі моменти біографій славетних художників, поетів, мислителів і вчених, які свого часу жили в Одесі.
15.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗОЛОТА ЗАЛА
ФЕЛІКС КОХРІХТ, ЄВГЕН ГОЛУБОВСЬКИЙ, ОЛЕГ ГУБАР ТА ІНШІ: ПРЕЗЕНТАЦІЯ АЛЬМАНАХУ »ДЕРИБАСІВСЬКА – РІШЕЛЬЄВСЬКА«
МОДЕРАТОР: ОЛЕНА ПАВЛОВА
Мистецько-літературний альманах »Дерибасівська – Рішельєвська« видається від 2000 року Всесвітнім клубом одеситів. Фелікс Кохріхт, Євген Голубовський та Олег Губар презентують 66 випуск альманаху. У презентації також візьмуть участь: Олена Павлова, директорка Всесвітнього клубу одеситів, Віталій Абрамов, директор Одеського художнього музею, письменниця Марія Дімерлі й поетеса Тіна Арсеньєва.
18.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗОЛОТА ЗАЛА
ТАНЯ МАЛЯРЧУК, УКРАЇНА/АВСТРІЯ: ЧИТАННЯ З »ЗАБУТТЯ«
МОДЕРАТОР: ЮРКО ПРОХАСЬКО
Українська журналістка й письменниця Таня Малярчук, яка живе у Відні, відома насамперед завдяки своїм прозовим текстам та літературним есеям, де йдеться про ситуацію на батьківщині. На читанні авторка презентуватиме свій роман »Забуття«, який побачить світ у вересні 2016 року.
18.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗАЛА ГАЛЕРЕЯ
ОЛЬГА ГРЯЗНОВА, НІМЕЧЧИНА: ЧИТАННЯ З »РОСІЯНИН – ЦЕ ТОЙ, ХТО ЛЮБИТЬ БЕРЕЗИ« ТА »ПРАВОВА НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ОДНОГО ШЛЮБУ«
МОДЕРАТОР: ЮЛІЯ ПОМОГАЙБО
У дебютному романі Ольги Грязнової »Росіянин – це той, хто любить берези« ідеться про безмовність генерації, для якої не існує кордонів, але яка не має батьківщини. Її твір засвідчує безглуздя релігійної та національної категоризації людей.
За підтримки програми »Grenzgänger Europa und seine Nachbarn« фонду Роберта Боша.
19.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗОЛОТА ЗАЛА
»ЄГИПТЯНИН У ПАРИЖІ« ЧИТАННЯ ІЗ САМУЕЛЕМ ШІМОНОМ, ІРАК / ВЕЛИКОБРИТАНІЯ
МОДЕРАТОР: КИРИЛО ЛІПАТОВ
Самуель Шімон згадує про романіста й поета Альберта Коссері. Єгипетський письменник Альберт Коссері народився 1913 року в Каїрі, а після Другої світової війни перебрався до Парижа. У своїх романах, написаних французькою, автор змальовує Каїр маленьких людей, контрасти між бідняками й багачами, інтриги й тихий бунт.
19.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗАЛА-ГАЛЕРЕЯ
ЮЛІЯ КІСІНА, УКРАЇНА/НІМЕЧЧИНА: ЧИТАННЯ З »ВЕСНА НА МІСЯЦІ«
МОДЕРАТОР: ОЛЕНА КАРАКІНА
У своєму романі »Весна на Місяці« Юлія Кісіна змальовує дитинство в Києві за пізньої брежнєвської епохи. Доки місто загниває фізично й ідеологічно, героїня-підліток тікає у світ фантазій і сомнамбулізму. Трагікомічна книга Кісіної показує рідне місто Київ в усій скорботі радянського застою.
29 09 2016 ЧЕТВЕР
Перспективи
ЖИТТЯ НА ВОДІ
Міста на морях і річках мають особливу архітектурну й культурну історію. Близькість води породжує відкритість до світу й потяг мандрівок до інших країн. У рамках Міжнародного літературного фестивалю в Одесі відбудуться не лише дискусії про майбутнє міста за участі відомих представників галузей міського планування, архітектури й літератури, а й обговорення питання про особливості життя на воді й про те, як впливає на письменницьку діяльність локалізація.
18.30 ОДЕСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМ. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО
ІНЕС ГАРЛАНД, АРГЕНТИНА, ЛАКСМІ ПАМУНТЯК, ІНДОНЕЗІЯ, АМАНДА МІХАЛОПУЛУ, ГРЕЦІЯ
МОДЕРАТОР: ІВАН КОЗЛЕНКО
Міста на воді – це не лише порти, сполучення з іншими країнами, іноді пляжі, але також прибережні та індустріальні зони. У рамках проекту »Перспективи« письменники, архітектори й планувальники міст зберуться разом задля того, аби дискутувати про майбутнє міст на воді.
Під час »Життя на воді І« автори будуть обмінюватися думками з приводу того, як море впливає на їхнє життя в цих містах і чим ці міста відрізняються від інших.
20.00 ОДЕСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ. ЗОЛОТА ЗАЛА
ФЕМІНІЗМ
ЮЛІЯ КІСІНА, УКРАЇНА/НІМЕЧЧИНА та ЮЛІЯ БЄЛОМЛІНСКАЯ, РОСІЯ
МОДЕРАТОР: ГАННА НАРИНСЬКА
Яка ситуація з фемінізмом на пострадянському просторі? Що сьогодні означають феміністичне мислення, діяльність та творчість? Чи існують “чоловіча” та “жіноча” літератури? Дві російськомовні авторки, Юлія Кісіна з Берліна й Юлія Бєломлінська з Санкт-Петербурга, вийдуть на сцену й будуть рефлексувати з приводу свого мистецького й персонального досвіду.
20.00 ТЕРМІНАЛ 42
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
ТАНЯ МАЛЯРЧУК, УКРАЇНА/АВСТРІЯ, ТА БОРИС ХЕРСОНСЬКИЙ, УКРАЇНА
МОДЕРАЦІЯ: ЮРКО ПРОХАСЬКО
Письменниця й журналістка Таня Малярчук та поет Борис Херсонський дискутуватимуть про те, чи має Україна як молода, незалежна держава власну культурну ідентичність. Крім того, мова піде про історію української літератури й про те, який внесок може зробити література, коли йдеться про критичне переосмислення минулого й сучасного країни.
21.00 НІЧ ПОЕЗІЇ І
ТЕРМІНАЛ 42
БОРИС ХЕРСОНСЬКИЙ, УКРАЇНА, ІЛЛЯ КАМІНСЬКИЙ, США, РАФАЕЛЬ УРВАЙДЕР, ШВЕЙЦАРІЯ, ЕСТЕР КІНСКІ, НІМЕЧЧИНА, НІКОЛА МАДЖІРОВ, МАКЕДОНІЯ
МОДЕРАТОР: ЮРКО ПРОХАСЬКО
Поет Борис Херсонський навчався в Одесі й у 1970-ті роки публікував свої поезії в »Самвидаві«. Сьогодні він пише передовсім про Майдан, війну й, звісна річ, про Одесу.
Ілля Камінський народився в Одесі, а сьогодні живе в США. Попри те, він позиціонує себе як одесит: »Мої вірші належать до південноросійської поетичної школи, от лишень написані вони англійською«.
Рафаель Урвайдер присвятив своє життя словам і мові. Уже з юних років його поезія здобуває престижні премії й схвальні відгуки критиків.
Перекладачка й письменниця Естер Кінскі, чиї праці було відзначено численними нагородами, у своїх поезіях та романах яскраво змальовує прикордонні території південної Європи.
Македонський лірик Нікола Маджіров пише поезії про спогади, місця й не-місця, граючи з повсякденними об’єктами й деконструюючи загальноприйняті значення.
 
30 09 2016 ПЯТНИЦЯ
9.00 ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК
ДЖОН БОЙН, ІРЛАНДІЯ: ЧИТАННЯ З »ХЛОПЧИК НА ВЕРШИНІ ГОРИ«
МОДЕРАТОР: ГАННА НАРІНСЬКА
Ірландський письменник Джон Бойн, відомий завдяки книзі »Хлопчик у смугастій піжамі«, у своєму найновішому романі змальовує жахи Третього Рейху. Після втрати батьків маленький П’єро змушений вирушити в гори до своєї тітки, яка працює економкою. Однак там на нього чекає страшне відкриття: іде 1935 рік, і виявляється, що місце, де працює тітка, це резиденція Адольфа Гітлера – Берґхоф.
Вікова категорія: 10 – 14.
10.30 ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК
СОНЯ ДАНОВСКІ, НІМЕЧЧИНА: ЧИТАННЯ З »БАБУСЯ П’Є ЧАЙ НА НЕБЕСАХ« І »ПОЧАТОК«
МОДЕРАТОР: ЛІАНА КРИШЕВСЬКА
Малюнки кольоровими олівцями ілюстраторки Соні Дановскі здобули чимало міжнародних відзнак. Вони є деталізованим книжковим світом, в якому розкрито важкі теми: приміром, смерті або досвіду післявоєнного примирення й прощення. Без жодних сентиментів Дановскі показує те, що втрати – це дуже сумно, однак саме вони дають шанс розпочати нове життя.
Вікова категорія: 5 – 9.
12.00 ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК
ЕДВАРД ВАН ДЕ ВЕНДЕЛ, НІДЕРЛАНДИ: ЧИТАННЯ З »ШУКАЧ ЩАСТЯ«
МОДЕРАТОР: ЛІАНА КРИШЕВСЬКА
У »Шукачі щастя« Едварда ван де Вендела шістнадцятирічний афганський біженець епізодично розповідає про те, як йому довелося тікати до Нідерландів після того, як на його батьківщині захопив владу Талібан. Читач дізнається, як це – втратити власну домівку й пережити безліч труднощів і небезпек, мандруючи до нового місця життя.
Вікова категорія: від 15.
30 09 2016 П’ЯТНИЦЯ
Перспективи
11.00 ОДЕСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБІЛОТЕКА ІМ. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО
ЖИТТЯ НА ВОДІ ІІ
МЕРІАМ БУСЕЛЬМІ, ТУНІС, БОРИС ХЕРСОНСЬКИЙ, УКРАЇНА, ІЛЛЯ КАМІНСЬКИЙ, США
МОДЕРАТОР: КИРИЛО ЛІПАТОВ
Міста на воді – це не лише порти, сполучення з іншими країнами, іноді пляжі, але також прибережні та індустріальні зони. У рамках події автори зустрінуться задля того, щоб подискутувати про майбутнє міст на воді, про те, як море впливає на життя в цих містах, і те, чим ці міста відрізняються від інших.
30 09 2016 ПЯТНИЦЯ
Читання
17.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗАЛА-ГАЛЕРЕЯ
ІВАНА САЙКО, ХОРВАТІЯ: »АРХЕТИП: МЕДЕЯ/ЖІНКА-БОМБА/ЄВРОПА«
МОДЕРАТОР: ОЛЕНА КАРАКІНА
Івана Сайко одна з найвідоміших на сьогодні письменниць південно-східної Європи. Своїми театральними текстами про найсучаснішу історію Сайко зарекомендувала себе як політично заангажована авторка. Вона ламає традиційні драматичні форми й експериментує з ними. На створення трилогії »Архетип: Медея/Жінка-бомба/Європа« авторку надихнули міфологічні матерії.
18.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗАЛА-ГАЛЕРЕЯ
ЯРОСЛАВ РУДІШ, ЧЕХІЯ: »НАЦІОНАЛЬНА ВУЛИЦЯ«
МОДЕРАТОР: ТЕТЯНА ОКОПНА
У своєму романі Рудіш змальовує портрет людини, яка все програла: Вандам був одним із тих, хто в 1989 році запустив у дію механізм оксамитової революції, однак через 25 років втрачає все. Його життя – це життя самотнього задираки, відвідини футбольного стадіону й кидання зіґ. Неперевершений монолог різкий, ніби удар у живіт, і базується на історії реальної особи.
19.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗАЛА-ГАЛЕРЕЯ
КАТЯ ПЕТРОВСЬКА, УКРАЇНА/НІМЕЧЧИНА: »МАБУТЬ ЕСТЕР«
МОДЕРАТОР: ЮРКО ПРОХАСЬКО
»Мабуть Естер« є спробою відтворення геноциду євреїв у Києві. Володарка Премії імені Інгеборг Бахман 2013 року розповідає про жінку, яку 1941-го було депортовано з Києва й убито в Бабиному Яру.
За підтримки програми »Grenzgänger Europa und seine Nachbarn« фонду Роберта Боша.
20.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗАЛА-ГАЛЕРЕЯ
ЕСТЕР КІНСКІ, НІМЕЧЧИНА: »КАРАДАГ. ЖОВТЕНЬ 13«
МОДЕРАТОР: ЮРКО ПРОХАСЬКО
У жовтні 2013 року Естер Кінскі здійснила разом із Мартіном Чалмерсом подорож до Криму, до півострова, що перебуває між Азією та Європою, між античною величчю й романтичними кліше, між злиднями й розкішшю. Їхні поетичні »Нариси з холодного Криму«, доповнені голосом британського дипломата 19 століття, є своєрідною подорожжю в минуле, яка, одначе, геть позбавлена ностальгії.
30 09 2016 ПЯТНИЦЯ
Бесіди
18.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗОЛОТА ЗАЛА
ДЖОН БОЙН, ІРЛАНДІЯ, ТА МАРЦІН ЩИГЕЛЬСЬКИЙ, ПОЛЬЩА:
ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ГОЛОКОСТ?
МОДЕРАТОР: ГАННА НАРИНСЬКА
Чи сформувалися в літературі для дітей і юнацтва певні правила, що визначають, як говорити з дітьми про Голокост? Чи потрібна якась особлива мова, аби розповідати дітям про жахи Третього Рейху? Джон Бойн та Марцін Щигельський розповідатимуть про власний досвід у цій царині.
19.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗОЛОТА ЗАЛА
ЄВРОПА І – БІЖЕНСЬКА КРИЗА
МЕРІАМ БУСЕЛЬМІ, ТУНІС, ТА АМАНДА МІХАЛОПУЛУ, ГРЕЦІЯ
МОДЕРАТОР: АРТЕМ ЧАПАЙ
У біженській кризі Європа знову наблизилася до старої схеми Сходу й Заходу. До того ж через протиріччя між Туреччиною та ЄС виникли нові зони конфлікту. У якому напрямку повинна розвиватися європейська політика з питань біженства?
20.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗОЛОТА ЗАЛА
ЄВРОПА ІІ – БІЖЕНСЬКА КРИЗА
АРТЕМ ЧАПАЙ І ВОЛОДИМИР РАФІЄНКО, УКРАЇНА
МОДЕРАТОР: ВЛАДІСЛАВ ДАВІДСОН
Анексія Криму та війна на сході України змусили тисячі людей тимчасово або назавжди покинути власні домівки. Чи маємо ми сприймати цих земляків як внутрішніх біженців? Із якими проблемами вони зіштовхуються? І що робить держава, аби допомогти цим людям будувати нове життя?
21.00 ТЕРМІНАЛ 42
НІЧ ПОЕЗІЇ ІІ
АЛЕШ ШТЕГЕР, СЛОВЕНІЯ, ІЦХАК ЛАОР, ІЗРАЇЛЬ, ПЕДРО ЛЕНЦ І РАФАЕЛЬ УРВАЙДЕР, ШВЕЙЦАРІЯ
МОДЕРАТОР: СЕРГІЙ ЖАДАН
Алеша Штегера вважають одним із найвидатніших словенських письменників своєї генерації. Майстерність Штегера полягає в тому, що він може миттєво впіймати на гачок уяву читача своїми образами.
На батьківщині Іцхака Лаора вважають свого роду літературним enfant terrible’м. У своїх поетичних і прозових творах він обігрує національні міфи й легенди.
Педро Ленц є представником швейцарської діалектної літератури. Матеріалом для його текстів є повсякдення світу робітників із їхніми мріями про відпочинок та їхнім смутком.
Рафаель Урвайдер написав музику до »Спортивної п’єси« Ельфріде Єлінек і випустив як репер чотири платівки спільно з хіп-хоп гуртом »LDeeP«. Його тексти сповнені мовних ігор та дотепів.
01 10 2016 СУБОТА
Читання
10.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗОЛОТА ЗАЛА
ЛАКСМІ ПАМУНТЯК, ІНДОНЕЗІЯ: »ВСІ КОЛЬОРИ ЧЕРВОНІ« / »АРУНА ТА ЇЇ ЯЗИК«
МОДЕРАТОР: МІХІ ШТРАУСФЕЛЬД
Своїм романом »Всі кольори червоні« авторка порушила мовчанку про масові вбивства, які сталися в Індонезії 1965 року після захоплення влади тодішнім диктатором генералом Сухарто. Завдяки новій інтерпретації національного епосу »Махабхарата“ Памунтяк змальовує панораму молодої нації в динамічному 20 столітті.
11.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗОЛОТА ЗАЛА
ДЖОН БЕРНСАЙД, ВЕЛИКОБРИТАНІЯ: ЧИТАННЯ З »ЯК УСІ ІНШІ«
МОДЕРАЦІЯ: ВЛАДІСЛАВ ДАВІДСОН
Після кількох років спроб не бути схожим на власного батька Джон Бернсайд має визнати, що рухався шляхом до пекла, як і людина, яку він глибоко зневажав: наркотики, алкоголь, брехня й систематична відмова від того, аби брати на себе відповідальність. Сповнений рішучості, він намагається вести »міщанське« життя, аби стати як усі. Бернсайд із радикальною чесністю розповідає про власний звивистий і складний шлях до нормальності.
12.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗОЛОТА ЗАЛА
АМАНДА МІХАЛОПУЛУ, ГРЕЦІЯ: ОПОВІДАННЯ
МОДЕРАТОР: ОЛЕНА КАРАКІНА
Аманда Міхалопулу належить до помітних представників сучасної грецької літератури. Її есеї, оповідання, романи й дитячі книжки наразі перекладено дванадцятьма мовами. Вони здобули численні національні й міжнародні літературні відзнаки. Авторка читатиме уривки зі своїх оповідань »Автобіографія« й »Батько з собакою«.
14.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗОЛОТА ЗАЛА
ЖОФІЯ БАН, УГОРЩИНА: »ТОДІ, КОЛИ ЖИЛИ САМІ ЗВІРІ«
МОДЕРАТОР: ОЛЕКСАНДР ВЕШЕЛЕНІ
Моментальні знімки, що нагадують світлини з сімейного фотоальбому 20 століття, переростають у п’ятнадцять історій. Ці, здавалося б, зовсім різні тексти поєднуються в одне ціле. Жофія Бан розповідає про еміграцію й викорінення, про кохання та владу.
14.30 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗАЛА-ГАЛЕРЕЯ
АЛЕШ ШТЕГЕР, СЛОВЕНІЯ: »АРХІВ МЕРТВИХ ДУШ«
МОДЕРАТОР: ЛІАНА КРИШЕВСЬКА
Під час карнавального тижня у 2012 році словенське місто Марібор стало культурною столицею Європи. Драматург і журналістка виходять на слід підступної змови, викриваючи корупцію та брехню. Продовжуючи традиції Булгакова, Гоголя й Кафки, Алеш Штегер зіштовхує сили добра і зла. У своєму великому літературному трилері автор здійснює розтин суспільства, що є нормальним на вигляд, однак загниває зсередини.
15.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗОЛОТА ЗАЛА
ЖУЖАННА ҐАЗЕ, ШВЕЙЦАРІЯ: »ЯН, ЯНКА, САРА І Я«
МОДЕРАТОР: ЮЛІЯ ПОМОГАЙБО
До старомодної студії звукозапису приходять люди, щоб записати свої спостереження за життям у провінційному місті. Жужанна Ґазе презентує у власній книзі історію сучасного міста, що її розповідають жителі й випадкові спостерігачі.
15.30 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗАЛА-ГАЛЕРЕЯ
ПЕДРО ЛЕНЦ: ВИБРАНІ ПОЕЗІЇ
МОДЕРАТОР: СЕРГІЙ ЖАДАН
Педро Ленц належить до найвидатніших авторів швейцарської діалектної літератури, у чиїх творах право слова часто надається суспільним маргіналам. Матеріал його текстів не є »високою літературою«, він відтворює повсякдення світу робітників із їхніми мріями про відпочинок та їхнім смутком.
16.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗОЛОТА ЗАЛА
МЕРІАМ БУСЕЛЬМІ, ТУНІС: ЧОТИРИ П’ЄСИ
МОДЕРАТОР: ЮЛІЯ ПОМОГАЙБО
Авторка й режисерка Меріам Бусельмі народилася 1983 року в Тунісі. У 2012 році салафіти вигнали її разом із театральною трупою із репетиційної зали. У своїх п’єсах »План життя«, »Коробка правди«, »Те, чого не сказав диктатор« і »Спогади на пенсії« авторка викриває механізми диктатури й пише про бажання жити вільно.
17.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗОЛОТА ЗАЛА
ВІКТОР ЄРОФЄЄВ, РОСІЯ: ЕНИЦИКЛОПЕДIЯ РОСIЙСЬКОЇ ДУШI
МОДЕРАТОР: ВЛАДІСЛАВ ДАВІДСОН
В романі »Енциклопедія російської душі« Віктор Єрофєєв ретельно, азартно і часом безжалісно аналізує »російський характер«. Що таке »російська нація«? Із чого вона складається? На що спирається »росіянин« у своєму повсякденні й у що він вірить? Під час читання реципієнт зіштовхується з дилемою – чи це звичайна русофобія, чи просто дуже прискіплива спостережливість.
01 10 2016 СУБОТА
Бесіди
11.00 ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ, ЗАЛА-ГАЛЕРЕЯ
ЄВРОПА І – ПОПУЛІЗМ
ЖОФІЯ БАН, УГОРЩИНА, ТА ЖУЖАННА ҐАЗЕ, ШВЕЙЦАРІЯ
МОДЕРАТОР: СЕРГІЙ ЖАДАН
Правий та лівий популізм разом із націоналістичними темами знову актуальні. Який патріотизм потрібен країні, аби набути власної ідентичності, так, щоб не повернутися до націоналізму 19 й раннього 20 століть?
01 10 2016 СУБОТА
Перспективи
МАЙБУТНЄ ОДЕСИ
Двісті років тому Катерина ІІ доручила будівництво Одеси провідним європейським архітекторам. Порт міста мав стати найбільшим на Чорному морі. Протягом своєї історії космополітична Одеса була місцем поєднання багатьох культур, що яскраво відобразилося в дивовижному багатстві форм. Сьогодні Одеса знову стала квітучою метрополією. У рамках Міжнародного літературного фестивалю в Одесі до дискусії про майбутнє міста запрошено відомих представників галузей міського планування, архітектури й літератури.
13.00 ОДЕСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМ. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО
МАЙБУТНЄ ОДЕСИ І: ПЛАНУВАЛЬНИКИ МІСТА
МИХАЙЛО РЕВА, УКРАЇНА
МОДЕРАТОР: КИРИЛО ЛІПАТОВ та ОМАР АКБАР
Одеський скульптор і архітектор Михайло Рева презентуватиме власну візію розвитку міста й міркуватиме з приводу вже прийнятих рішень. У дискусії за участі експертів, архітекторів та урбаністів, серед яких, зокрема, Вадим Заплатніков і Лариса Меркулова, ітиметься про використання територій та про актуальні питання міського будівництва.
15.00 ОДЕСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМ. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО
МАЙБУТНЄ ОДЕСИ ІІ: АРХІТЕКТОРИ
ЙОГАННЕС КІСТЕР, НІМЕЧЧИНА, ХОСЕ МАТЕУС, ПОРТУГАЛІЯ, СІЛЬЯ ТІЛЬНЕР, АВСТРІЯ, ВАДИМ ЗАПЛАТНІКОВ ТА ЛАРИСА МЕРКУЛОВА, УКРАЇНА
МОДЕРАТОР: ОМАР АКБАР та КИРИЛО ЛІПАТОВ
Архітектори дискутуватимуть про будівельну спадщину міста й презентуватимуть персональні проекти. Йоганнес Кістер доповідає про Кельн, Хосе Матеус про Лісабон, Сілья Тільнер про Відень, а Вадим Заплатніков та Лариса Меркулова розповідають про Київ.
17.00 ОДЕСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМ. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО
МАЙБУТНЄ ОДЕСИ ІІІ: ВІДКРИТА ДИСКУСІЯ
МИХАЙЛО РЕВА, ЛАРИСА МЕРКУЛОВА ТА ВАДИМ ЗАПЛАТНІКОВ, УКРАЇНА, ЙОГАННЕС КІСТЕР, НІМЕЧЧИНА, ХОСЕ МАТЕУС, ПОРТУГАЛІЯ, СІЛЬЯ ТІЛЬНЕР, АВСТРІЯ, АМАНДА МІХАЛОПУЛУ, ГРЕЦІЯ
МОДЕРАТОР: ОМАР АКБАР та КИРИЛО ЛІПАТОВ
У заключній дискусії планувальники міст, архітектори, урбаністи й письменники дискутуватимуть про власний досвід в Одесі, ділитимуться своїми ідеями стосовно розвитку міста й розмовлятимуть як про прийняті рішення, так і про майбутні міські проекти.
19.00 ТЕРМІНАЛ 42
ГРАФІЧНИЙ РОМАН
МІФОЛОГІЗАЦІЯ ДІЙСНОСТІ АБО ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ ІСТОРІЇ
СЕРГІЙ ЗАХАРОВ, СЕРГІЙ МАЗУРКЕВИЧ І МАКСИМ ПРАСОЛОВ, УКРАЇНА
МОДЕРАТОР: КИРИЛО ЛІПАТОВ
Новий для України жанр – графічний роман – переживає справжній бум. Класичні твори, історичні міфи, повсякденне життя й реальність війни стають матеріалом критичного переосмислення майстрів коміксу. Як саме ця нова мова допомагає розповісти про минуле й сучасне? Навіщо Україні потрібні свої супергерої? Що має на меті графічний роман – міфологізацію дійсності чи деколонізацію історії?