Андрій Бондар народився у 1974 у Кам’янці-Подільському. У 1991–1994 навчався у педагогічному інституті у рідному місті, завершив навчання у 2001 у Києво-Могилянській академії. У 1998 – 2000 він був головним редактором журналу «Література плюс» Асоціації Українських Письменників. У 2001 – 2002 працював заступником головного редактора журналу «Єва», а до 2007 – редактором відділу у часописі «Дзеркало тижня» і «Газети по-українськи», для «Газети по-українськи» писав колонки до 2006. Як поет дебютував у 1998 збіркою «Весіння єресь», потім вийшли «Істина і мед» (2001) і «Примітивні форми власності» (2004). У 2013 брав активну участь у Революції гідності і коментував у фейсбуці ситуацію в Україні. Він належить до найпопулярніших українських блогерів. Збірка «Морквяний лід» (2012) об’єднує колонки Андрія Бондаря, публіковані у «Газеті по-українськи» у період 2006 – 2012.
«Його тексти завжди потрапляють у якусь невидиму ціль, замасковану больову точку, яка неодмінно реагує і дає про себе знати […] Перечитуєш їх, просіюєш у своїй голові, складаєш у пазли і нарешті розумієш, що в них є те, що так по-справжньому чіпляє читача: життя». (Мар’яна Максим’як)
Основною темою віршів збірки «Пісні пісні» (2014) є таємниці української душі і стосунки між Україною і Росією. Бондар захоплює неймовірним багатством формальних прийомів – катрени, хайку, афоризми, білі вірші, лімерики. У 2016 він опублікував том короткої прози під назвою «І тим, що в гробах». Його тексти багатогранні, їх можна інтерпретувати по-різному, вони пропонують читачеві своєрідний калейдоскоп різноманітних спостережень, образів і персонажів – від Папи Римського, до комісара Рекса та інтелігентних мишей. Українські літературні критики порівнювали його тексти з кубіком Рубіка, який кожен читач може скласти по-своєму. Найновіша книга Андрія Бондаря «Церебро» (2018), відзначена премією BBC Книжка Року (2018) як найкраща есеїстика – це також збірка оповідань. Тексти створювалися протягом двох років, на початку вони доволі реалістичні, з автобіографічним елементом, а далі у них стає все більше елементів магічного і багатозначності.
Андрій Бондар перекладає книги з польської та англійської, серед зроблених ним перекладів – тексти різних епох від Вітольда Ґомбровіча до Пітера Померанцева.
Член українського ПЕН-центру. Був нагороджений премією видавництва «Смолоскип». Його вірші перекладалися англійською, німецькою, французькою, польською, шведською, португальською, румунською, хорватською, литовською і білоруською мовами. Андрій Бондар живе у Києві.

Франціска Цверґ
Цитата за: https://www.livelib.ru/book/1000570873/about-morkvyanij-lid-andrij-bondar

Шановні пані та панове,
3 25 по 29 вересня 2019 року в Одесі відбудеться 5-й міжнародний літературний фестиваль, у якому візьмуть участь 32 письменників з 9 країн світу. Цього року серед запрошених авторів

Максим Біллер (Німеччина)
Андрій Бондар (Україна)
Марина Гримич (Україна)
Дурс Грюнбайн (Німеччина)
Дімітре Дінев (Австрія)
Юрій Іздрик (Україна)
Макс Кідрук (Україна)
Андрій Курков (Україна)
Євгенія Кононенко (Україна)
Дмитро Лазуткін (Україна)
Йоганна Лієр (Україна)
Андрій Любка (Україна)
Генрі Томас Марш ( Великорбританія)
Терезія Мора (Німеччина)
Степан Процюк (Україна)
Томас Сандоз (Швейцарія)
Марина Скалова (Швейцарія)
Юрій Сльозкін (США)
Наталка Сняданко ( Україна)
Павло Стех (Україна),
Міхаель Фер (Швейцарія)
Борис Херсонський (Україна),

У програмі для дітей та молоді візьмуть участі такі автори як
Роберт Пауль Вестон (Великобританія)
Леся Вороніна (Україна)
Чен Джіан Гонг (Франція)
Франц Голер (Швейцарія)
Емануель Гудар (Франція)
Андрій Лесів ат Романа Романишин (Україна)
Галина Малик (Україна)
Олексій Надемлінський (Україна)

Відкриття фестивалю відбудеться 25 вересня о 18.00 у Будинку вчених в Одесі. З вітальною промовою виступить швейцарський письменник, лауреат численних літературних та художніх премій Швейцарії та Німеччини, почесний доктор Фрібурського університету, член міжнародного ПЕН клубу Франц Голер.
У рамках фестивалю відбудуться дискусії на теми історії, літератури.
Локації фествивалю : Одеський Будинок вчених, театр Тео, Одеський національний універистет ім. Мечникова, Одеський ляльковий театр, Одеський літературний музей.
Усі заходи фестивалю безкоштовні.

Андрій Бондар народився у 1974 у Кам’янці-Подільському. У 1991–1994 навчався у педагогічному інституті у рідному місті, завершив навчання у 2001 у Києво-Могилянській академії. У 1998 – 2000 він був головним редактором журналу «Література плюс» Асоціації Українських Письменників. У 2001 – 2002 працював заступником головного редактора журналу «Єва», а до 2007 – редактором відділу у часописі «Дзеркало тижня» і «Газети по-українськи», для «Газети по-українськи» писав колонки до 2006. Як поет дебютував у 1998 збіркою «Весіння єресь», потім вийшли «Істина і мед» (2001) і «Примітивні форми власності» (2004). У 2013 брав активну участь у Революції гідності і коментував у фейсбуці ситуацію в Україні. Він належить до найпопулярніших українських блогерів. Збірка «Морквяний лід» (2012) об’єднує колонки Андрія Бондаря, публіковані у «Газеті по-українськи» у період 2006 – 2012.
«Його тексти завжди потрапляють у якусь невидиму ціль, замасковану больову точку, яка неодмінно реагує і дає про себе знати […] Перечитуєш їх, просіюєш у своїй голові, складаєш у пазли і нарешті розумієш, що в них є те, що так по-справжньому чіпляє читача: життя». (Мар’яна Максим’як)
Основною темою віршів збірки «Пісні пісні» (2014) є таємниці української душі і стосунки між Україною і Росією. Бондар захоплює неймовірним багатством формальних прийомів – катрени, хайку, афоризми, білі вірші, лімерики. У 2016 він опублікував том короткої прози під назвою «І тим, що в гробах». Його тексти багатогранні, їх можна інтерпретувати по-різному, вони пропонують читачеві своєрідний калейдоскоп різноманітних спостережень, образів і персонажів – від Папи Римського, до комісара Рекса та інтелігентних мишей. Українські літературні критики порівнювали його тексти з кубіком Рубіка, який кожен читач може скласти по-своєму. Найновіша книга Андрія Бондаря «Церебро» (2018), відзначена премією BBC Книжка Року (2018) як найкраща есеїстика – це також збірка оповідань. Тексти створювалися протягом двох років, на початку вони доволі реалістичні, з автобіографічним елементом, а далі у них стає все більше елементів магічного і багатозначності.
Андрій Бондар перекладає книги з польської та англійської, серед зроблених ним перекладів – тексти різних епох від Вітольда Ґомбровіча до Пітера Померанцева.
Член українського ПЕН-центру. Був нагороджений премією видавництва «Смолоскип». Його вірші перекладалися англійською, німецькою, французькою, польською, шведською, португальською, румунською, хорватською, литовською і білоруською мовами. Андрій Бондар живе у Києві.

Франціска Цверґ
Цитата за: https://www.livelib.ru/book/1000570873/about-morkvyanij-lid-andrij-bondar

Усі події безкоштовні  та з перекладом польською мовою

Субота, 22 лютого

19:00 год.
Місце проведення: Національний музей у Кракові
Вул. 3 Maja 1,
Краків 30-062 Польща
https://mnk.pl/en/

Концерт
Краківський ансамбль сучасної музики  »Spółdzielnia Muzyczna«  у співпраці з 10-м Одеським міжнародним літературним фестивалем у рамках циклу концертів »Серія Взаємодій«
Пйотр Пешат – »Без назви#4«- для семплера, ударних, саксофона та віолончелі
Пйотр Пешат – »Життєвий Доказ« для кларнета, ударних, фортепіано та скрипки
Даніель Ґлаус (*1957) »Співай проти ночі«Для жіночого голосу та інструментального ансамблю.

Прем’єра

Христина Далецька, вокал
Краківський ансамбль сучасної музики »Spółdzielnia Muzyczna«: Малґожата
Мікульська – флейта; Томаш Сова – кларнет; Кшиштоф Ґунка – саксофон; Пауліна Вось – скрипка; Барбара Мґлей – альт; Якуб Ґуцик – віолончель; Александра Плачек – фортепіано; Александр Внук – ударні
»Як по цьому звучанню застільних пісень убивць мені виписувати партитуру прощення?«  (С. Жадан)

Натхненням для творчості швейцарського композитора стали українські, румунські та німецькі поети: Тарас Шевченко, Леся Українка, Зельма Меербаум-Ейзінгер, Пауль Целан, Тетяна Малярчук та Сергій Жадан. Композитора особливо вразила непохитна надія та впевненість українців у перемозі, попри всі репресії минулого та сучасну агресію Росії. Надія проявляється в текстах поетів і породжує непохитну волю та витривалість. Для композиції характерна зануреність у болісну, давню історію країни, яка існує в умовах постійної загрози з боку загарбників, що постійно змінюються.
Інструменти ансамблю та голос солістки зливаються в мінливому звуковому полотні. Композиторська робота над цим твором характеризується дослідженням параметрів близькості та віддаленості: масштабне багатоголосся, де інструменти слідують за голосом. Швидкі зміни тембру, що додають об’єм звучанню та використовують ефекти відлуння для створення акордового рівня на додаток до лінійного плетива, що характеризується диференціацією та метаморфозою тембральних відтінків і так відкриває широкі звукові простори. За літературну основу взято вибрані вірші зі збірки Сергія Жадана »Скрипниківка« (Чернівці, 2023). Як тло, композитор зібрав колаж із фрагментів текстів вищезгаданих авторів та імен загиблих на війні. Композитор присвячує свій твір усім жертвам злочинної війни Росії проти України.

Понеділок, 24 лютого

Місце проведення:
Палац Потоцьких
Rynek Główny 20
31-005 Краків, Польща
11:00

Привітальна промова: директори фестивалю Ганс Рупрехт [Швейцарія] та Ульріх Шрайбер [Німеччина], Шимон Клоска [kbf, фестиваль CONRAD, Краків]. Вступна промова Марко Мартіна [Німеччина]: Відносини між Західною та Східною Європою під час війни.

Твердження Чеслава Мілоша про різницю між східними та західними інтелектуалами стає відправною точкою для письменника Марко Мартіна, який заглиблюється в питання про те, чому були проігноровані певні попереджувальні сигнали зі СходуЄвропи. Замість того, аби піддаватися культурно-песимістичній приреченості, Марко
Мартін, звертається до світла провідних мислителів – від Мілоша і Вацлава Гавела до Сергія Жадана, – для яких розлом і крихкість демократії не виняток. Сьогодні досвід Східної Європи вкрай необхідний для протидії авторитарній спокусі, яка зараз поширюється навіть на Заході.

Модератор: Ульріх Шрайбер
Мова: англійська, польська

15:00

Читання до 3-ї річниці початку повномасштабного вторгнення

Автори Юрій Андрухович, Андрій Курков та Франческа Меландрі читатимуть тексти загиблих на війні поетів – Володимира Вакуленка, Максима Кривцова та Вікторії Амеліної.

Фестиваль також фінансово підтримує ініціативу українського поета Іллі Камінського та його друзів, які заснували в Одесі громадську організацію «Poems Not Bombs». Відкривши в Одесі «Студію поезії 2023», вони поставили собі за мету заохочувати дитячу допитливість і творчість, організовуючи письменницькі майстеркласи та поетичні читання. Веб-сайт: www.poemsnotbombs.org
Проєкт можна підтримати пожертвами безпосередньо через PayPal:
Eveningodesa@gmail.com

Модератор: Ульріх Шрайбер
Мови: українська, польська, англійська

16:30

Андрій Курков [Україна] тексти про війну
Лютий 2022 року: розпочалося повномасштабне російське агресивне вторгнення проти України. Три роки поспіль Росія вчиняє жахливі злочини проти українців. Як можна жити далі, продовжувати боротися, коли все змінилося і кінця війни не видно? Журналістські тексти, нотатки та щоденникові записи Андрія Куркова демонструють війну, яка все більше вкорінюється в повсякденному житті людей.

Модератор: Олаф Кюль
Мови: англійська, польська

18.00

Анджей Стасюк [Польща], Юрій Андрухович [Україна]

 Двадцять років тому Юрій Андрухович та Анджей Стасюк опублікували два есеї про Центральну Європу – літературний портрет регіону, яким вони разом мандрували. Подорожуючи пішки і на машині між Бескидами і Буковиною, через польські, словацькі, чеські, угорські, румунські та українські землі, вони, як етнографи, картографи, репортери і водночас поети, створили нову місцевість: літературну Центральну Європу.  Юрій Андрухович віднаходить фрагменти втраченого світу на території Галичини й розповідає «родинну сагу». Анджей Стасюк постає як обдарований магічним баченням дослідник-мандрівник. Що залишилося від цієї
Європи два десятиліття по тому?

Модератор: Земовіт Щерек

Мови: англійська, польська

19:30

Франческа Меландрі [Італія]: »Холодні ноги«

Що означає війна? Що відбувається, якщо ти воюєш не на тому боці?
Франческа Меландрі розповідає історію власного батька і змушує заговорити ціле покоління, яке досі мовчало. Взимку 1942-43 років  італійські солдати тікали від Червоної армії у взутті з картонними підошвами. Тисячі з них замерзли до смерті. Коли на початку 2022 року образи війни в Україні стають усюдисущими,  авторці стає зрозуміло, що  її батько передовсім був в Україні. Що він там насправді пережив, чому він взагалі там опинився? »Франческа Меландрі майстерно переплітає людські долі з історією Європи«, – Андрій Курков

Модератор: Андрій Курков
Мови: англійська, польська

21:00

Юдіт Германн [Німеччина]: »Франкфуртські поетичні лекції«  та   »Літній дім, згодом«

У Франкфуртських поетичних лекціях Юдіт Германн розповідає про своє дитинство в складних життєвих обставинах, розділений Берлін та родинні зв’язки, довге щасливе літо на березі моря.  Вона розмірковує про створення історій і ставить під сумнів довговічність пам’яті. Вона читає книгу, яка стала основою її успіху: »Літній будинок, згодом« оповідання »Червоні коралі«.

Модератор: Ганс Рупрехт
Мови: німецька, польська

Вівторок, 25 лютого

15:00

М. С. Марго [Бельгія]: »Масел Тов« і »Міньян«

Протягом шести років ще студенткою М. С. Марго навчає дітей єврейської
ортодоксальної сім’ї Шнайдерів: вона, як репетиторка, дає їм  уроки, а також навчає
їздити на велосипеді, втішає їх у важких ситуаціях та завжди готова вислухати й
допомогти. Завдяки тісному контакту з донькою Ельзірою та сином Яковом Марго
дедалі глибше пізнає закритий світ, чиї суворі заповіді та багатовікові традиції
зачаровують і водночас відштовхують її. Навіть коли діти залишають дім, вона
залишається глибоко прив’язаною до родини. У книзі »Міньян« М. С. Марго розповідає про зустрічі в ортодоксальній єврейській громаді, які відбулися після публікації її книги »Мазл тов«: Кухар Моше з кав’ярні Hoffy’s в Антверпені, фотограф Дан, Естер, дивакувата хасидка Маме, що відстоює необхідність заборон і сперечається з Марго про ультраортодоксальне
виховання та освіту.

Модераторка: Ольга Шмідт
Мови: англійська, польська

16:30

Йерун Теуніссен [Бельгія] »Я = Картограф«

У 2017 році автор вирушив у піврічний похід з південного заходу Ірландії до Босфору. Він іде слідами британця Патріка Лі Фермора, який у 1933 році пройшов пішки від Голландії до Константинополя через усю Європу. Європа, якою мандрує Теуніссен, бореться з багатьма проблемами: зміною клімату, націоналізмом та кризою біженців. »Я = Картограф« – це декілька книжок в одній. Розповідь про довгу подорож і спробу зрозуміти наш світ.  У »Я = Картограф« Йерун Теуніссен малює власну карту Європи.

Модераторка: Катажина Тшецяк
Мови: англійська, польська

18:00

Адам Мічнік [Польща], Маркус Вельш [Німеччина], Марко Мартін [Німеччина]: Про відносини між Східною та Західною Європою.

Адам Мічнік, Маркус Вельш і Марко Мартін дискутуватимуть про європейські
відносини між Східною та Західною Європою, про те, як ці відносини розвивалися
історично, особливо після чехословацької неофіційної громадянської ініціативи
»Хартія 77« і руху »Солідарність« у 1980 році, а також про те, як вони бачать
сьогодення і майбутнє цих взаємин з огляду на політичні потрясіння, пов’язані з
окупацією Криму та  повномасштабним вторгненням Росії проти України, що триває з лютого 2022 року, а також з початком війни на Близькому Сході 7 жовтня 2023 року.

Модератор: Олаф Кюль
Мови: англійська, польська

19:30

Роберт Менассе [Австрія] »Тексти про Европу«
Роберт Менассе пояснює і захищає ідею ЄС, але також закликає нас до критики і
подолання системних суперечностей унії. Вибір, який стоїть перед нами, не складний: або ми досягаємо успіху в тому, що є історично унікальним, а саме: в побудові постнаціональної демократії, або нам загрожує рецидив національних держав. У багатьох країнах є політики, які більше не мають наміру вчитися на досвіді попередників, розпалюють новий націоналізм. Сьогодні Європа знову стоїть на роздоріжжі. Як виглядатиме світ завтрашнього дня?

Модератор: Вольфганг Мартін Рот
Мови: англійська, польська

21:00

Анджей Стасюк [Польща]: »Перетин кордону«
Червень 1941 року, за кілька днів до вторгнення Вермахту в Радянський Союз.
Починається втеча до Росії. Події розвиваються з мрійливого нічного річкового
пейзажу, який здається дивним і загрозливим: проїжджають мотоцикли, вантажівки й танки, а в повітрі чути німецькі слова. На схилі років батько оповідача повертається до свого села, але він вже не пам’ятає, що колись давно був тут дитиною.

Модератор: Міхал Коза
Мова: польська

Середа, 26 лютого

15:00
Урсула Гонек [Польща]: »Білі ночі«

Розмова з Урсулою Гонек зосередиться на її прозовому дебюті »Білі ночі« (2022). У
тринадцяти оповіданнях, пов’язаних тематичною аркою, авторка створила яскравий
поетичний портрет людей у сонному селі на схилах Бескидів. Питання, де саме вона
знаходить сили для тихого споглядання в умовах бурхливих подій у світі, стане
однією з тем вечора.

Модератор: Олаф Кюль
Мова: польська

16.30

Раду Ванку [Румунія]: »Кадиш«

Поетична збірка Раду Ванку »Кадиш« заснована на реальній і шокуючій історії:
молодого поета Радноті Міклоша вбили нацисти й кинули в братську могилу. Після
закінчення війни його дружина Фанні Гярматі витягає тіло чоловіка з братської могили і знаходить у його нагрудній кишені зошит зі сторінками, просякнутими гниючою плоттю, та останніми записаними на них віршами. Жінка рятує ці вірші, вона буквально вириває їх у смерті. »Кадіш« – довгий вірш про пам’ять, смерть і життя.
Модератор: Якуб Корнхаузер
Мова: румунська, польська

18:00

Софія Андрухович [Україна]: »Амадока«

У своїй трилогії »Амадока« авторка переплітає минуле від 1920-х років до сьогодення з історією української родини. Назва твору походить від найбільшого озера Європи, яке, за переказами, існувало на території України в середньовіччі. У »Історії Софії«, завершальному томі, Андрухович об’єднує всі нитки трилогії і засвідчує, що ми можемо зрозуміти сьогодення України лише тоді, коли знаємо її справжню історію.

Модератор: Модератор: Вольфганг Мартін Рот
Мови: англійська, польська

20:00

Вечір поезії
Томас Венцлова [Литва], Крістіна Егін [Естонія], Урсула Гонек [Польща]
Томас Венцлова [*1937, Литва] –  поет, письменник і перекладач, один із засновників
Литовської Гельсінської групи. Після викладання у США та Європі, Томас Венцлова
повертається до Вільнюса.
Крістіна Ехін [*1977, Естонія] – поетеса, перекладачка, співачка та авторка пісень.
Представляла Естонію на  змаганнях літніх Олімпійських ігор 2012 року в Лондоні. З
2015 по 2016 рік Ехін була професоркою гуманітарних наук в Тартуському
університеті.
Уршула Хонек [*1987, Польща] Молода поетеса, лауреатка багатьох нагород,
опублікувала збірку оповідань »Білі ночі« у 2022 році.
Мова: Литовська, естонська, англійська, польська
Модератор: Олаф Кюль

15:00

Клементина Сучанов [Польща]: »Про свободу і війну«
Росія не лише криваво й смертоносно атакує Україну, а й веде підступну гібридну
війну проти всього демократичного Заходу. Повний масштаб цієї війни досі не
пізнаний і лише поступово усвідомлюється. Клементина Сучанов – біографка
Вітольда Гомбровича та експертка з Латинської Америки, якій судилося розкрити
дивовижні зв’язки між католицькими сектами та російськими агентами в Польщі. Які
перспективи має боротьба з інфільтрацією і хто повинен її очолити? Чи свобода і
демократія все ще є ефективною силою проти авторитарних рухів, які набирають
силу в усьому світі?
Модератор: Олаф Кюль
Мова: польська

16:30
Сантьяго Ронкальйоло [Перу/ Іспанія]: »Рік народження диявола«
Дія роману розгортається у Перу 1623 року, у місті, де панує злочинність і корупція,
де вірять у погані прикмети. Алонсо Моралес, послушник Святої канцелярії, стає
свідком приходу зла. Він розуміє, наскільки важко розрізнити, де добро, а де зло.
У своєму романі Сантьяго Ронкальйоло оживляє темну епоху, сповнену інтриг,
привидів, забобонів та ідолопоклонства.
Модератор: Пітер ван Ос
Мови: іспанська, польська

18:00

Якуб Малецький [Польща]: »Землетрус у нас«
Багато польських авторів середнього покоління все ще мають справу з травмами
Другої світової війни, а також радянської та німецької окупації. Якуб Малецький –
один із них. У своєму новому романі »Землетрус у нас« він також розповідає історію
ран між поколіннями й переплітає її з елементами магічного реалізму, і все це
навколо родинної таємниці. Що робить цього автора таким популярним серед юних
читачів? Майстерність оповіді, підсвідома актуальність історичної тематики чи
зачарування родинними історіями?
Модератор: Лукаш Войтусік
Мова: польська

19:30

Міна Хава [Швейцарія]:
»Для Секи« – дебютний роман Міни Хави, опублікований у 2023 році. У своєму
романі  авторка досліджує історію своєї боснійської родини та спирається на власні
дослідження про людей у діаспорі та їхні відчуття за кордоном. NZZ пише: »Що є
правдою в дебютному романі Міни Хави – це застиглість страху… Той, хто так пише,
може писати про що завгодно«.
Модератор: Ганс Рупрехт
Мови: німецька, польська

21:00

Маріанн Бюлер [Швейцарія]:
У своєму дебютному романі »Зрушення в скелях« швейцарська авторка розповідає
історію трьох персонажів, які нічого не знають одне про одного, але чиї життя
поступово переплітаються. У своєму вдалому дебюті Маріанн Бюлер спостерігає за
тим, як відбуваються зміни, що ніколи не були заплановані, а іноді навіть здатні
зрушити з місця гори.
Модератор: Ганс Рупрехт
Мови: німецька, польська

П’ятниця, 28 лютого

16:30

Пітер ван Ос [Нідерланди] »Ховаючись у всіх на виду«
Польські католики вважали її однією з них. Нацистська сім’я прийняла її як рідну
доньку. Вона закохалася в німецького інженера, який будував літаки для
Люфтваффе. Однак ніхто не знав, що Мала Рівка Кізель народилася у великій
польській ортодоксальній єврейській родині у Варшаві в 1926 році. Завдяки щасливому збігу обставин та її винятковим талантам пристосовуватися, вона була
єдиним членом своєї сім’ї, хто пережив Другу світову війну. Історія Рівки – це історія
про ідентичність та її значення в минулому і сьогоденні.
Модератор:  Вольфганг Мартін Рот
Мови: англійська, польська

18:00

Анна Вайденгольцер [Австрія]: »Тут блукає моє картопляне серце«
Другий роман Анни Вайденгольцер »Der Winter tut den Fischen gut« (Пер.: »Взимку
рибам добре«) був номінований на премію Лейпцизького книжкового ярмарку. У своїй новій збірці оповідань »Hier treibt mein Kartoffelherz« ( пер.: »Тут блукає моє
картопляне серце«) авторка майстерними штрихами змальовує суспільство, в якому
впевненість повсякденного життя поступово загрожує зникнути. Життя починає
перетворюватися на маленькі абсурдні моменти, сповнені гумору та поезії.
Модератор: Ганс Рупрехт
Мови: німецька, польська

Пааво Мацін [Естонія]: »Дискотека “Гоголь”«
У фантастичному романі Пааво Маціна бачимо Європу майбутнього: новостворена
Російська царська імперія силоміць анексувала весь Балтійський регіон, знищивши
при цьому всі сліди естонської культури. Вільянді, колись спокійне містечко в самому серці Естонії, стало місцем збору богеми та маргіналів з нової царської імперії. Одного ранку майстер-злодій Костянтин Опіатович грабує в трамваї чоловіка, який виявляється великим літературним класиком українського походження Миколою Гоголем, що воскрес  через 170 років. Разом з купою хитрих, але чарівних дрібних злочинців, Опіатович намагається використати мстивого чоловіка у своїх цілях – але той відмовляється виконувати їхній план і влаштовує жахливий  шоу для своїх викрадачів, яке занурює все місто Вільянді в хаос.
У »Дискотека “Гоголь”« культовий автор Пааво Матсін демонструє не лише страх
естонців перед могутнім сусідом, а й розірвані стосунки між східною та західною
культурою. За допомогою анархічного гумору та численних відсилань до попкультури епохи »Бітлз« йому вдається створити атмосферу, в якій цей страх стає відчутним і водночас зводиться до абсурду.
Модератор: Лукаш Войтусік
Мови: естонська, англійська, польська

21:00

Одеський міжнародний літературний фестиваль закликає до всесвітнього читання текстів ув’язненого алжирського письменника Буалем Сансаля 6 квітня 2025 року

Алжирський письменник Буалем Сансал був заарештований в аеропорту Алжира 16
листопада 2024 року після повернення з Франції. З того часу не було озвучено ані

офіційних причин арешту, ані висунуто жодних звинувачень проти нього.
Підконтрольні державі алжирські ЗМІ звинувачують його в критиці політичних і
релігійних процесів в Алжирі та висловлюваннях щодо геополітичних питань, таких як західний кордон країни з Марокко й конфлікт у Західній Сахарі. 75-річний автор,
нагороджений Премією миру Німецької книжкової торгівлі у 2011 році, Гран-прі
Французької академії у 2015 році та літературною премією Середземномор’я у 2021
році за роман "Авраам або П’ятий альянс" тощо, може бути засуджений до кількох років ув’язнення. Його останній роман «Життя. Зворотний відлік» (2024) розповідає історію Алжиру на тлі глобальної антиутопії. Сансал дебютував романом «Клятва варварів» (Le serment des barbares, 1999), який був відзначений місцевою пресою за грайливе використання французької мови. Незважаючи на звільнення з державної служби у 2003 році та постійне стеження за ним, автор жив із сім’єю в Бумердесі поблизу Алжира, продовжував публікуватися без псевдоніму та неодноразово брав участь у поточних політичних дебатах. Він продовжував творити в Алжирі, незважаючи на те, що його книги часом забороняли.
Він неодноразово критикував алжирський уряд і попереджав про небезпеку ісламізму, тоді як багато його колег вже давно емігрували до Європи.
Щоб підкреслити міжнародну солідарність з автором і вимагати його негайне
звільнення, Одеський міжнародний літературний фестиваль та письменники
закликають до всесвітнього читання його текстів. Закликаємо читати тексти Буаля Сансаля публічно: у громадському транспорті, парках, а також у школах, університетах і театрах. Учасники всесвітніх читань можуть вільно обирати тексти для читання. Ми пропонуємо романи Буалема Сансаля та статті.
Приватних осіб та інституції, які хотіли б взяти участь у читанні 6 квітня 2025 року,
просимо надіслати нам не пізніше 30 березня наступну інформацію : ім’я
організатора, місце, час, учасники, мова заходу, а також посилання на ваш веб-сайт,
якщо це можливо.
Модератор: Ульріх Шрайбер
Мови: англійська, польська

Підписанти:

Ентоні Аппіа, США
Сігрід Буссе, Бельгія
Брайан Кастро, Австралія
Дженніфер Клемент, США/Мексика
Джон М. Коетзі, Південна Африка/Австралія
Гемант Дівейт, Індія
Андрій Курков, Україна
Ентоні Аппіа, США
Кармен Бульоса, Мексика
Стефан Гертманс, Бельгія
Юдіт Германн, Німеччина
Бурґарт Клаусснер, Німеччина
Якуб Малекі, Польща
Марко Мартін, Німеччина
Пааво Матсін, Естонія
Франческа Меландрі, Італія
Калліа Пападакі, Греція
Нії Айіквей Паркес, Гана
Девід Ван Рейбрук, Бельгія

Жанна Теллер, Данія
Йерун Теуніссен, Бельгія
Стефан Томе, Німеччина
Ян Ведде, Нова Зеландія
Анна Вайденхольцер, Австрія
Еліот Вайнбергер, США
Ян Ліан, Китай/Великобританія
Харіс Влавіанос, Греція

Субота, 1 березня

13:00 ( за Київським часом)

Місце проведення:

Грецька зала Одеського академічного музично-драматичного театру імені В. Василька , вул. Пастера, 15, м. Одеса, 65000, Україна

Валерій Пузік [Україна] про літературу під час війни

Валерій, як чинний військовослужбовиць, який з перших днів війни брав участь у захисті країни, і водночас творив нову українську культуру, весь наклад книги якого згорів після ракетного удару по Харкову, як ніхто інший знає, як це творити тоді, коли поруч лунають вибухи, і наскільки це важливо.
Як змінюється слово під звуки війни? Чи може література бути зброєю та способом боротьби? Розмова з Валерієм Пузіком – одеситом, письменником, режисером, художником і військовослужбовцем – це можливість почути історії з перших вуст і зрозуміти, як мистецтво допомагає осмислити реальність.

Модераторка: Світлана Бондар
Мова: українська
Цю подію можна переглянути онлайн і у записі