© Hartwig Klappert

Бетта Вестера  [ Нідерлади ] 

Бетте Вестера народилася 1958 року в голландському місті Дусбург. У віці 14 років разом із батьками переїхала до Лейдена. Вирішивши стати вчителькою, вступила на педагогічний факультет, утім, згодом перевелася на психологічний. З 1991 до 2003 роки працювала в соціальному проекті у Стоутенбурзі.

У 1999 році вийшла друком її дебютна книжка для дітей під назвою Wil je met me trouwen? («Ти зі мною одружишся?»), у якій дівчинка Софі через забаганку друзів перевдягається нареченою й вирушає на пошуки чоловіка. Дві з понад тридцяти дитячих книжок Вестера перекладені німецькою мовою.

У співпраці з ілюстратором Харменом ван Страатеном вона видала книжку Een opa om nooit te vergeten (2001, «Ян ніколи не забуде свого дідуся»), у якій у доступній для дітей манері розповідається про смерть. На похороні дідуся Ян отримує від мами носовичок, щоб витерти сльози. Це виявляється великий носовичок дідуся, який викликає у Яна спогади про часи, проведені разом із ним. Дідусь мав звичку в’язати на носовичку вузлики, щоб не забувати про те, що треба зробити, і тепер Ян робить так само, хоча й без цього завжди пам’ятатиме свого дідуся. Ця книжка розрахована на дітей від п’яти до семи років і має небагато тексту, у той час як повторювальний образ дідусевого носовичка зв’язує історію докупи.

У збірці поезій під назвою Doodgewoon (2014, «Звична річ»), проілюстрованій Сильвією Веве й розрахованій на дітей від восьми років, вона також звертається до теми смерті. Смерть може прийти багато до кого: до родичів, домашнього улюбленця, однокласника, нелюбого чоловіка тощо. Серед текстів книжки є елегії, написані на могильних каменях, і вірші про поховальні ритуали. Також юні читачі мають змогу ознайомитися з різними видами трауру, які практикуються в інших культурах. Авторка сміливо розповідає про весь спектр емоцій, що супроводжують смерть. Однак попри те, що вона називає горе, страх, спротив і смиренність своїми іменами, її книжка не є похмурою. Завдяки гумору вона по-справжньому втішає, показуючи смерть як звичну й неминучу частину життя.

Твори Бетте Вестери перекладені десятьма мовами та удостоєні численних нагород, серед яких Zilveren Griffel (2011, 2015), Flagge & Wimpel (2011, 2013, 2015), Gouden Griffel (2015) та Woutertje Pieterse Prijs (2015). Окрім написання літературних творів, вона разом із чоловіком Дідеріком ван Есселем пише дитячі пісні та перекладає поезію з англійської, французької, данської, німецької та норвезької мов голландською. Мешкає в Амерсфорті.

Бібліографія