Борис Херсонський [ Україна ]
Борис Херсонський народився у 1950 році в Чернівцях, вивчав медицину в Івано-Франківську і Одесі. Працював невропатологом, доки не отримав посаду психолога і психіатра в обласній клініці Одеси. З 1996 року Херсонський викладав психологію в Одеському національному університеті, з 1999-го почав викладати клінічну психологію. Поряд із науковими публікаціями, зокрема про глибинну психологію та сімейні конфлікти, Херсонський пішов слідами свого дідуся та батька і зайнявся літературою. Його дідусь, дитячий невропатолог за фахом, писав сатиричні вірші під псевдонімом »Ро«. Батько, Григорій Херсонський, публікував вірші у період з 1949-го до 2004-й.
Свої перші вірші Борис Херсонський почав видавати ще під час навчання у виші. До і після перебудови він брав участь у самвидавівських проектах, поширюючи заборонену літературу. Його твори друкувалися як у регіональній пресі як в Одесі, так і за кордоном, у літературних часописах та антологіях. У 1993-му він дебютував збіркою »Восьмая доля«. Через чотири роки опублікував »Семейный архив« — віршоване оповідання, що було перекладене і надруковане у Німеччині у 2010-му. Це російсько-єврейська сімейна історія, що тягнеться крізь усі трагедії ХХ ст. Видання »Falter« порівняло цей твір Херсонського із поемою »Євґеній Онєгін« (1825) Александра Пушкіна: »Неримовані вірші описують найдрібніші побутові деталі, а потім переходять на афористично короткі філософські роздуми«.
Вплив діяльності Херсонського як психолога можна відстежити не лише у його чітких поетичних діагнозах, а й у тому, що в центрі його поезії стоїть людина. У 2014 році було видано поетичну збірку »Месса во времена войны«, у якій Херсонський описує свої враження від Революції гідності. Через рік він публікує »Открытый дневник« про війну в Україні, побачену з погляду мешканця Одеси. У лютому 2015 року в одному з інтерв’ю Борис Херсонський заявив, що не залишиться у місті, якщо його захоплять російські війська. Нещодавно, у 2018-му, він опублікував »Одесскую интеллигенцию«, перша частина якої — освідчення в коханні рідному місту, його мислителям і поетам, друга — вірші, присвячені Одесі.
За літературну творчість Херсонський отримав численні нагороди, зокрема премію поетичного фестивалю »Київські лаври« у 2008-му, а також спеціальну премію журі нагороди Literaturpreis для східноєвропейської літератури у 2010 році. Борис Херсонський живе і працює в Одесі.
Бібліографія
Семейный архив
Новое литературное обозрение, 2006
Площадка под застройку
Новое литературное обозрение
Москва, 2008
Вне ограды
Наука
Москва, 2008
Мраморный лист
Арго-риск
Москва, 2009
Спиричуэлс
Новое литературное обозрение
Москва, 2009
Пока не стемнело
Новое литературное обозрение
Москва, 2010
Пока еще кто-то
Спадщина-Інтеграл
Київ, 2012
Кладезь безумия
Спадщина- Інтеграл
Київ, 2012
Кабы не радуга
Фоліо
Харків, 2015
Открытый дневник
Дух і Літера
Київ, 2015
Клаптикова Ковдра
Дух і Лутера
Київ, 2016
Вклонитися дереву
Видавництво Старого Лева
Львів, 2019