Vasyl Makhno © photo Justin Warsh

Василь Махно  [Україна]

Василь Махно народився в Чорткові Тернопільської області в 1964 році. Після закінчення Тернопільського педагогічного інституту закінчив філологічний факультет і працював доцентом університету. У 1999 р. захистив докторську дисертація про видатного представника українського модернізму Богдана-Ігоря Антонича. Наприкінці 90-х викладав у Ягеллонському університеті в Кракові.Василь Махно – поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Поетичний стиль  Махна пропонує читачам голос часу та перспективу, яка є одночасно глибоко особистою та універсальною. Махно видав чотирнадцять поетичних збірок. Його остання збірка «Одновітрильний дім» була опублікована в 2021 році після «Поет, океан і риба» (2019) і «Паперовий міст» (2017), які вийшли в 2017 році. Він також є автором книги оповідань ««Дім у Бейтінґ Голлов» (2015) та роман «Вічний календар» (2019). У його доробку п’ять книг есеїв: «Парк культури і відпочинку імені Гертруди Стайн» (2006), Ріг достатку «Котилася торба» (2011), Околиці та пограниччя. (2019), Уздовж океану на ровері (2020) та «З голосних і приголосних: енциклопедичний словник імен, міст, птахів, рослин та усякої всячини» (2023), а також дві п’єси: Coney Island (2006) і Bitch/Beach Generation (2007). Твори Махна широко перекладені багатьма мовами; його книги видані в Німеччині, Ізраїлі, Польщі, Румунії, Сербії та США. Був учасником багатьох міжнародних фестивалів, симпозіумів і зустрічей письменників у Німеччині, Колумбії, Індії, Ізраїлі, Монголії, Польщі, Нікарагуа, Румунії, Сербії, Туреччині, США. Переклав українською мовою поезію Збіґнєва Герберта, Януша Шубера, Богдана Задури, Анни Фрайліх, Ґотфріда Бенна, Васка Попи, Реймонда Карвера, упорядкував антологію молодих українських поетів 1990-х років. Лауреат премії Фонду Ковалевих (2008), міжнародної поетичної премії Сербії «Повелье Мораве»(2013), премії «Книга року BBC» (2015), міжнародної українсько-єврейської літературної премії «Зустріч» (2020) та інші. Василь Махно живе з родиною в Нью-Йорку.