Польський письменник і журналіст Вітольд Шабловський народився 1980 року в місті Острув-Мазовецька. Вивчав журналістику та політологію. Один рік провчився в Туреччині. У віці 25 років став наймолодшим репортером журналу Duży Format, що є додатком щоденної газети Gazeta Wyborcza, для якого він писав репортажі з Куби, Південної Африки, Ісландії та інших країн. У 2007 році був номінований на Премію імені Мельхіора Ваньковича за тексти про життя в Туреччині. У 2008 році отримав почесну відзнаку від Amnesty International за репортаж про вбивства честі під назвою To z miłości, siostro («Це з любові, сестро»), у якому описується життя жінок у Туреччині, котрі бояться, що їх зґвалтують і вб’ють за те, що вони самі вирішили, як прожити свої життя. За збірку довгих статей Zabójca z miasta moreli (2010, «Убивця з міста абрикосів») Шабловський отримав Премію імені Беати Павляк і був номінований на Літературну нагороду «Ніке».

Під час подорожі на Кубу він вирішив дослідити, чи втрачається щось у процесі переходу від комунізму до капіталізму. Щоб знайти відповідь на це запитання, Шабловський і його дружина Ізабела Мейза прийняли рішення прожити рік так, наче і досі триває комуністичний лад. Вони носили одяг тих часів, не купували того, що неможливо було придбати в Польській народній республіці, колекціонували речі, виготовлені за доби комунізму, й написали книжку Nasz mały PRL. Pół roku w M-3, z trwałą, wąsami i maluchem (2012, в укр. перекладі «Наша маленька ПНР», 2013).

У 2014 році Шабловський видав книжку Tańczące niedźwiedzie (в укр. перекладі «Танечні ведмеді», 2015), у якій порівняв комуністичну та капіталістичну системи, на що його надихнула історія про славетних танечних ведмедів, яких болгарські сінті та рома впродовж багатьох століть дресирували для цирків. Після заборони використання ведмедів у цирку в кінці 1990-х років їх випустили у природні заповідники. Однак зустрівши людину, ці ведмеді досі встають на задні лапи й починають танцювати. У цій книжці Шабловський простежує соціальні та економічні потрясіння, що з’явилися у процесі переходу від одного ладу до іншого, і пише про проблеми свободи та спокусливу ​силу авторитарного правління.

У репортажі під назвою Sprawiedliwi zdrajcy. Sąsiedzi z Wołynia (в укр. перекладі «Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині», 2017) Шабловський пише про долю жертв і свідків Волинської трагедії 1943-1944 рр., які на свій страх і ризик допомагали сусідам-полякам та євреям. Ця книжка вважається одним із найкращих репортажів про Волинську трагедію в Польщі й була відзначена Премією імені Ришарда Капусцинського. Наразі Вітольд Шабловський мешкає у Варшаві.