Біографія

Олександр Вікторович Ілічевський народився 1970 року в Сумгаїті (Азербайджан). Зростав у Москві, де до 1993 року вивчав математику й теоретичну фізику в Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова. Викладав у Московському фізико-технічному інституті, пізніше у вищих школах Ізраїлю та США. У 1998 році повернувся до Росії. Від 2013-го, після того, як його прабабуся емігрувала до Ізраїлю, став жити в Тель-Авіві.

У літературу Ілічевський увійшов у 1990-х, порушуючи у своїх творах проблеми сучасної ситуації в Росії. Його книгу «Матісс», що вперше вийшла німецькою у 2007 році й була перевидана у 2015-му, було високо поціновано на шпальтах «Neuen Zürcher Zeitung». Цю книгу, поруч із «Андеграундом» Володимира Маканіна, оглядач назвав найважливішим російським романом про перебудову. Альбом з роботами французького художника Матісса в цьому романі стає своєрідним супутником волоцюги й водночас відіграє роль “мотиву альтернативного до похмурої реальності світу” («Bayern 2»). Справжній головний герой, фізик Михайло Корольов, не виганяє безпритульних, які спробували влаштуватися на нічліг в під’їзді його будинку, таким чином своєрідно пізнаючи ту невизначеність, що виникла після розпаду Радянського Союзу. Він поринає в спогади, які “знову й знову беруть його в полон, настільки сильно, що віднайти реальність стає дедалі важче” («Bayern 2»), і вирушає в мандрівку глибинами самого себе. У 2007 році Ілічевський отримав за цей роман премію «Російський Букер». Книгу «Перс» (2009; 2010/2016) 2010 року було відзначено національною літературною премією «Велика Книга». У ній російський геолог Ілля, який у хаотичну добу перебудови емігрував із Москви до Каліфорнії, під час службового відрядження потрапляє на Апшеронський півострів у Каспійському морі. Культурну спадщину цієї місцини, в якій свого часу злилися світові релігії, в романі втілює уродженець Персії Хазем, старий шкільний друг Іллі. Він як митець і дервіш водночас ставить під сумнів раціональний світогляд науковця, спираючись на природну духовність. Автор критичного огляду в «Süddeutschen Zeitung», крім усього іншого, вбачає в романі Ілічевського спробу подолати межу між поезією та наукою.

Як лірик російський письменник мав успіх у 2005 році, коли видав свою (на сьогодні єдину) збірку прози «Пляшка Клейна». Ілічевський регулярно дописує в російські часописи «Новый мир», «Комментарии», «Союз писателей», до того ж він є автором ідеї російського науково-популярного порталу «Технология-ZOO».