Sebastian Menschenmoose © Anna Wasilewski
Себастьян Мешенмозерн [ Німеччина]
Себастьян Мешенмозер народився у Франкфурті-на-Майні в 1980 році і розпочав навчання в Академії мистецтв у Майнці в 2001 році. Після піврічного навчання у Національній вищій школі мистецтв у Діжоні, він перевівся до майстер-класу Анни Бернінг у Майнці у 2006 році і завершив навчання у 2007 році. Його дебютна книжка “Fliegen lernen” (2005; англ. “Вчимося літати”, 2006), написана для дітей віком від чотирьох років, відходить від традицій книжок-картинок як в образотворчому, так і в наративному плані; історія про перші марні спроби розгубленого пінгвіна літати має несподіваний, неоднозначний фінал, ілюстрацій мінімум, а кольори та контури використовуються економно. Свою серію про білку Мешенмозер розпочав другою книжкою-картинкою “Herr Eichhorn und der Mond” (2006; англ. “Mr. Squirrel & the Moon”, 2008). Ще одним постійним персонажем у творчості Мешенмозера є Мопсман; у книзі “3 бажання для Мопса” (2008; англ. “3 Wünsche für Mopsmann”, 2010) головний герой – примхливий мопс, який одного разу прокидається пізно і розуміє, що йому нічого їсти, а його газета наскрізь промокла. Здається, ранок зіпсований, але тут з’являється фея і виконує три бажання мопса, щоб врятувати день. У книжці “Mopsmanns magische Wunderwolle” (2011) Паґман відкриває для себе магію автоматичних в’язальних спиць та нескінченний запас вовни, який залишила йому свиняча принцеса, що втекла на конкурс краси. У своїх книжках про Пагмана Мешенмозер пропонує інший стиль ілюстрацій, дуже детально промальовуючи незадоволене зморшкувате обличчя головного героя. “Гордон і Тапір” (2014; англ. “Gordon and Tapir”, 2016) – про маленького, одержимого порядком пінгвіна на ім’я Гордон, який живе зі своїм неохайним другом Тапіром; вони сваряться через туалетний папір, безлад і смердючу рибу, поки Гордон не вирішує покинути їхню спільну квартиру. Казка-пародія “Vom Wolf, der auszog, das Fürchten zu lehren” (“Про вовка, який переїхав, щоб сіяти страх”) (2018) є останньою частиною його “Вовчої трилогії”, в якій він раніше переказав та проілюстрував казки “Вовк і семеро козенят” та “Червона шапочка”. У 2019 році до 40-річчя першого видання “Нескінченної історії” Міхаеля Енде він здійснив подорож місцями Італії, які надихнули автора на написання дитячої книги, та створив ілюстрації до розкішного видання. У його останній дитячій книзі “Курча” (2021) курча перевертає гендерні ролі з ніг на голову. Мешенмозер також створив кілька серій зображень, які були показані на низці групових та індивідуальних виставок у Німеччині та Швейцарії. Він був номінований на Німецьку дитячу літературну премію у 2007, 2015 та 2018 роках. Автор та ілюстратор живе у Берліні.
Бібліографія
Fliegen lernen
Esslinger
Есслінген, 2005
Herr Eichhorn und der Mond
Есслінгер
Есслінген, 2006
Герр Айхгорн і перший сніг
Есслінгер
Есслінген, 2007
3 Wünsche für Mopsmann
Есслінгер
Есслінген, 2008
Herr Eichhorn weiß den Weg zum Glück
Есслінгер
Есслінген, 2009
Mopsmanns magische Wunderwolle
Есслінгер
Есслінген, 2011
Герр Айхгорн і розбійник з блакитних планет
Есслінгер
Есслінген, 2012
Падіння Лорі Пламп
Есслінген
Есслінген, 2013
Гордон і тапір
Есслінгер
Есслінген, 2014
Герр Айхгорн і король лісу
Тінеманн
Штутгарт, 2015
Rotkäppchen hat keine Lust
Тінеманн
Штутгарт, 2016
Die verflixten sieben Geißlein
Тінеманн
Штутгарт, 2017
Der Wind in den Weiden
NordSüd
Цюріх, 2017
Vom Wolf, der auszog, das Fürchten zu lehren
Тінеманн
Штутгарт, 2018
Нескінченна історія
[Текст: Міхаель Енде]
Тінеманн
Штутгарт, 2019
Пташеня
Тінеманн
Штутгарт, 2021