© Tania Malyarchuk
Таня Малярчук [ Україна ]
Таня Малярчук народилася в 1983 році в Івано-Франківську. Вивчала філософію в університеті імені Василя Стефаника. Згодом переїхала до Києва, де працювала журналісткою, зокрема, на “5 каналі”.
У 2004 році опублікувала свою першу прозову збірку під назвою “Фінальний матч Адольфо, або Троянди для Лізи”, за якою послідували чотири томи оповідань. У 2009 році вийшла друком “Neunprozentiger Haushaltsessig” (“Дев’яносто відсоткова оцтова есенція”) – збірка оповідань авторки у перекладі німецькою мовою. У трьох частинах представлено три різні світи: світ теперішнього “я”, архаїчний світ села з невизначеного часу та світ української дитини якраз наприкінці холодної війни. Герої Малярчук – невдахи, які ззовні здаються досить абсурдними чи божевільними, але примудряються створити для себе внутрішню свободу в умовах зіткнення старого і нового світів, що їх оточують. У своїй рецензії авторка Петра ван Кроненбург говорила про стиль оповіді Малярчук: “Спочатку книга здається майже грубою, глибоко меланхолійною і просякнутою емоціями. Але це враження швидко розвіюється, якщо читач залучається до м’яких тонів, які призводять до крихітного, миттєвого зсуву атмосфери до набагато більшого ефекту”. У 2012 році Малярчук опублікувала свій перший роман під назвою “Біографія випадкового дива”, який розповідає історію Лєни, що зростає у світі свавілля та насильства. Однак Лєна здатна захистити себе за допомогою гумору, впертості та здорової дози хоробрості, оскільки вона шукає “випадкове диво” – літаючу жінку, яка завжди з’являється там, де допомога потрібна найбільше. Лєна допомагає людям і тваринам, яким загрожує небезпека бути розчавленими трансформацією країни в ринкову демократію. “Frankfurter Allgemeine Zeitung” назвала роман твором піднесеного смутку, а також дивовижно гірким твором у стилі Михайла Євграфовича Салтикова-Щедріна, сатирика російської школи критичного реалізму. У 2014 році вона видала німецькою мовою збірку з дев’яти оповідань під назвою “Von Hasen und anderen Europäern: Geschichten aus Kiew” (“Про кроликів та інших європейців: Історії з Києва”), в якій різні форми Homo sovieticus класифікуються за допомогою тварин та їхніх характерних ознак.
Її роман “Забуття” (2016; пер. “Забуття”) був названий “Книгою року” за версією української програми Бі-Бі-Сі. У ньому життя забутого українського народного героя В’ячеслава Липинського майстерно переплітається з життям оповідачки від першої особи, яка йде його слідами в минулому, щоб краще зрозуміти власне сьогодення і кинути виклик пам’яті про радянське викорінення.
У 2018 році Малярчук отримала премію Інгеборг Бахманн за текст “Жаби в морі” у Клагенфурті. Того ж року вийшла її перша дитяча книжка “MOX NOX”. Зовсім недавно вийшла збірка “За такі гріхи Бог ще подякує” (2020; укр. За такі гріхи Бог дякує), збірка з п’ятдесяти віршів.
Авторка веде регулярні колонки для Deutsche Welle (Україна) та Zeit Online.
Авторка регулярно пише колонки для Deutsche Welle (Україна) та Zeit Online. Твори Малярчук перекладені вісьмома мовами світу. Наразі мешкає у Відні.
Бібліографія
Ендшпіль Адольфо, або троянда для Лізи
Лілея-НВ
Івано-Франківськ, 2004
Згори вниз. Книга страхів
Фоліо
Харків, 2006
Як я стала святою
Фоліо
Харків, 2006
Говорити
Фоліо
Харків, 2007
Звірослов
Фоліо
Харків, 2009
Біографія випадкового дива
КСД
Харків, 2012
Забуття
Видавництво Старого Лева
Львів, 2016
MOX NOX
Видавництво Старого Лева
Львів, 2018
За такі гріхи Бог ще віддячить
Видавництво 21
Чернівці, 2020
Іншими мовами:
Neunprozentiger Haushaltsessig, 2009
Biografie eines zufälligen Wunders, 2013
Von Hasen und anderen Europäern, 2014
Überflutet, 2016
Blauwal der Erinnerung, 2019