Франц Голер [ Швейцарія ]
Франц Голер народився у 1943 році в місті Біль, його дитинство минуло в Ольтені, що поблизу Золотурна. Закінчивши школу в 1963-му, вивчав германістику та романістику в університеті Цюриха. У цей час він із великим успіхом презентував свою першу програму кабаре »Піцикато« (1965), тож покинув навчання і цілковито занурився в мистецьке життя. У програмах для кабаре він грав на різноманітних інструментах, насамперед на віолончелі.
Літературне життя Голера почалося з дебюту в 1967 році текстом »Загублені позіхання та інші безглузді історії«. На сьогодні він є автором понад тридцяти літературних публікацій (серед них понад десяток оповідань, романів та збірок віршів), понад двадцяти книжок для дітей, шістнадцяти театральних п’єс, а також численних сценаріїв для кабаре. Голер записів низку платівок, працював для радіо, кіно і телебачення — усе це свідчить про його надзвичайну продуктивність. З нагоди 70-річчя письменника вийшла друком антологія »Водій привидів« (2013), у якій зібрано усі його довші прозові тексти. У книзі показано, як розвивалося мистецтво оповіді Голера протягом понад чотирьох десятиліть. Його тексти зачіпають дуже різних тем: буденного і фантастичного, чудернацького і звичайного. Як стверджує сам Франц Голер, його постійно спонукає до дії дитяча цікавість. На його думку, »до основних завдань автора належить бачити у буденному незвичне і дивуватися йому«. У 2014 році вийшла друком збірка його оповідань »Автостоп«. У 2018 — збірка віршів »Літні реготання«.
Книги Франца Голера для дітей, починаючи з першої — »Чіпо« (1978), здобули численні відзнаки, зокрема Швейцарську нагороду за дитячу книгу і відзнаку Prix Enfantaisie.
Книга »Якби я міг загадати бажання« (2008) заснована на казках про три бажання і розрахована на дітей віком від чотирьох років. Вона вчить читачів формулювати свої бажання. »Жив собі їжачок« (2011) — це збірка безглуздих віршів для дітей віком від п’яти років. »Ніч комети« (2015) розповідає маленьким дітям про народження Ісуса. Найновіші вірші письменника про тварин вийшли друком у 2018 році в книзі »Улюблена страва хом’ячка Гуґо — спагеті з томатним соусом«.
Франц Голер здобув низку відзнак, зокрема Премію за творчий шлях Швейцарської фундації Шіллера (1991), Премію за найкращу пісню Liederpreis des SWF (1997), Мистецьку премію міста Цюрих (2005), нагороду »Зальцбурзький бик« за життєвий і творчий шлях (2008). Крім того, він одержав звання почесного доктора університету Фрібурга (2009), почесну нагороду Фундації малого мистецтва (Ehrenpreis der Schweizer ktv, 2013), Літературну премію Золотурна (2013), Поетичну премію імені Еліс Саломон (2014) і Премію Йоганна Петера Гебеля (2014). Його твори було перекладено понад тридцятьма мовами. У 2015 році Мартін Гауценберґерґ видав біографію письменника під назвою »Франц Голер. Реаліст і фантаст«. Франц Голер мешкає в Цюриху.
[http://www.franzhohler.ch]
Бібліографія
Чіпо
[Ілюстрації: Артур Лууслі]
Luchterhand
Дармштадт, 1978
Подорож і полуничне варення
[Ілюстрації: Ніколаус Гайдельбах]
Ravensburger
Равенсбурґ, 1993
Великий гном та інші історії
[Ілюстрації: Ніколаус Гайдельбах]
Dtv
Мюнхен, 2003
Про правильне користування часом
Luchterhand
Мюнхен, 2006
Стукають
Luchterhand
Мюнхен, 2007
Якби я міг загадати бажання
[Ілюстрації: Ротраут Сузанне Бернер]
Hanser
Мюнхен, 2008
Жив собі їжачок
[Ілюстрації: Катрін Шерер]
Hanser
Мюнхен, 2011
Водій привидів
Luchterhand
Мюнхен, 2013
Перон 4
Luchterhand
Мюнхен, 2013
Ніч комет
[Ілюстрації: Катрін Шерер]
Hanser
Мюнхен, 2015
Улюблена страва хом’ячка Гуґо — спагетті із томатним соусом
[Ілюстрації: Катрін Шерер]
Hanser
Мюнхен, 2018
Літні реготання
Luchterhand
Мюнхен, 2018