© Hartwig Klappert

Андрій Курков  [ Україна ]

Андрій Курков народився 1961 року в селі Будогощ (Ленінградська область, Росія). У 1983 році закінчив Київський державний інститут іноземних мов і займався різними видами діяльності.

Писати почав ще у школі. Курков є автором дев‘ятнадцяти романів та дев‘яти книг для дітей. Його перші романи „Смерть постороннего“ (1996), „Добрый ангел смерти“ (2000) та „Милый друг, товарищ покойника“ (2001) належать до кримінального жанру, в них зображується Київ після «перебудови». Головними героями виступають аутсайдери, фігури, що у деморалізованому й егоїстичному суспільстві не змогли знайти свого місця. При цьому характер оповіді в творах Куркова відрізняється від тієї, що зустрічається в детективах та трилерах. Оповідь ведеться плинно, й атмосфера творів є здебільшого меланхолійною. Крім того, Курков пише соціальні романи, в яких розмірковує над суспільно-політичними та філософськими темами. У романі „Последняя любовь президента“ (2005) йдеться про фіктивного українського президента Буніна, який стає маріонеткою своїх радників. У гротескній формі Курков вказує на амбівалентність політичних фігур сучасної української історії – Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко.

У своєму романі „Ночной молочник“(2007) Курков надає життю в українській столиці відтінку абсурдності; його головні герої – представники середнього класу, – аби тільки поліпшити життя, беруться за всілякі справи сфери послуг.

У романі „Сказание об истинно народном контролере“ (2007) автор оповідає – то в реальному, то у фантастичному модусі – про Павла Добриніна, якого раптом обирають «народним контролером для всього Радянського Союзу», і який на своєму шляху зустрічає неймовірних персонажів. Наприклад, Янгола-дезертира з Раю, котрий шукає праведного радянського громадянина, якого  бракує на тому світі.

У своєму творі „Дневники майдана“ („Український щоденник. Нотатки із серцевини протестів“) (2015) Курков опублікував свої записи останніх 30-ти років, а також  щоденник Євромайдану. У найновішому фантасмагоричному романі „Бикфордов мир“ Курков представляє так званого  homo sovieticus.

Романи Куркова перекладено багатьма мовами: німецькою, іспанською, французькою тощо. Він був удостоєний премії ім. Миколи Гоголя у Римі (2012), а  також премії Європейського літературного фестивалю у місті Коньяк.

Курков написав понад 20 кіносценаріїв, працював у кіностудії ім. Довженка. Автор живе в Києві і є запрошеним професором в Інституті гуманітарних досліджень у Відні (IWM).

Бібліографія

Смерть чужого (рос. Пикник на льду)

Видавництво: Президент

Київ, 2017

[Перекл. укр.: Лесь Герасимчук]

Нім.: Picknick auf dem Eis

Видавництво: Diogenes

Цюрих, 1999

[Перекл. нім.: Кріста Фогель]

Щоденники Майдану (Рос. Дневники Майдана)
Ukrainisches Tagebuch
Aufzeichnungen aus dem Herzen des Protests

Видавництво: Haymon

Інсбрук, 2014

[Перекл. нім.: Штеффен Бейліх]

Бікфордів світ (Рос. Бикфордов мир)

Видавництво: Фоліо

Харків, 2013

[Перекл.: В. С. Бойка]

Нім.: Die Welt des Herrn Bickford

Видавництво: Хаймон

Інсбрук, 2017

[Перекл.: Клаудія Дате]