© Jože Suhadonik

Алеш Штегер  [ Словенія ]

Алеш Штегер народився в місті Птуй у колишній Югославії. Вивчав германістику й порівняльне літературознавство в Люблянському університеті, де зараз працює лектором у студентському видавництві «Študentska založba», яке сам і створив.

Штегера вважають одним із найкращих словенських письменників своєї генерації. У 1997 році завдяки поетичній збірці «Кашмір» авторові вдалося звернути на себе увагу на міжнародному рівні. Про твори четвертої поетичної збірки Штегера «Книга речей» (2005) літературний критик Ніко Блойтге сказав: “…це маленькі шматочки балансу, в яких слова постійно перебувають у стані нестійкої рівноваги. Часто достатньо лише короткого доповнення, якогось повороту, зміни ритму – і строфа цілком змінює своє звучання. Майстерність Штегера полягає в тому, що він може миттєво впіймати на гачок уяву читача своїми образами”. Сам поет ілюструє власне зацікавлення словесним балансом в одному з ранніх віршів так: “поезія є матеріальною тільки в газоподібному стані”. У 2010-му побачила світ поетична збірка «Книга тіл», де Штегер у трьох частинах, кожна з яких складається з 25 віршів, ставить собі питання, наскільки глибоко мова може передати тілесні відчуття, і при цьому “досліджує мовну поверхню ніби під мікроскопом” (радіо «Deutschlandfunk»). У 2014 році Штегер публікує свій перший роман «Архів мертвих душ», події якого розгортаються в карнавальний час 2012-го, коли словенський Марібор був культурною столицею Європи. У цій книзі драматург і журналістка виходять на слід підступної змови, до якої причетна велика кількість дуже поважних громадян Марібора. Назва твору Штегера – це не просто перегук із романом «Мертві душі» (1842) російського письменника Миколи Гоголя. У ньому автор гротескно показує зростання корупції в сучасному суспільстві, де зовні все виглядає пречудово.

Починаючи з 2012-го, Штегер щороку влаштовує письменницькі перформанси під назвою «Написано з місця», які останнім часом він проводив у Фукусімі, Мехіко й Белграді. У рамках мистецької стипендії DAAD у Берліні вийшла друком його збірка оповідально-есеїстичних нотаток і фотографій під назвою «Прусський парк» (2009).

Штегера було відзначено багатьма нагородами. Так, у 1998 році він отримав премію Вероніки, а в 2007-му – премію Рожанца за збірку есеїв «Берлін». Від 2014 року Штегер є членом Берлінської академії мистецтв. Окрім письменницької роботи, він займається також перекладами з іспанської та німецької мов, зокрема творів Готтфріда Бенна, Дурса Грюнбайна й Пабло Неруди.

Бібліографія

Kaschmir, 2001

Buch der Dinge, 2006

Preußenpark. Berliner Skizzen, 2009

Buch der Körper, 2012

Archiv der toten Seelen, 2016