© Oleg Kucky

Борис Херсонський  [ Україна ]

Борис Григорович Херсонський народився 1950 року в Чернівцях. Вивчав медицину в Івано-Франківську й Одесі. Потім працював неврологом, аж доки не обійняв посаду психолога й психіатра в Одеській обласній лікарні. Від 1996-го Херсонський працював на кафедрі психології в Одеському національному університеті, у 1999-му перейшов на кафедру клінічної психології. Є автором наукових праць із глибинної психології, а також психопрофілактики сімейних конфліктів. Крім того, Херсонський став письменником, продовживши сімейну традицію. Його дідусь, дитячий невролог, свого часу публікував сатиричну поезію під псевдонімом «Ро», а батько протягом 1949-2004 років видав кілька поетичних збірок.

Сам Борис Херсонський публікував свої перші поезії ще в роки навчання. До перебудови й під час неї брав участь у самвидавчому русі, тобто розповсюдженні неофіційними каналами літератури, альтернативної щодо системи. Його твори друкувалися в міській пресі Одеси, а також у зарубіжних літературних виданнях та антологіях. Літературним дебютом Херсонського стала книга «Восьма частка» (1993). Через чотири роки письменник опублікував оповідання у віршах «Сімейний архів», що у 2010-му вийшло німецькою мовою. У ньому поет розповідає історію російсько-єврейської сім’ї на тлі трагедій ХХ століття. Автор оглядової статті в газеті «Falter» порівняв цей твір Херсонського з романом у віршах «Євгеній Онєгін» (1825) російського письменника Олександра Пушкіна, оскільки обидва твори написані добірною художньою мовою: “Біла поезія часом сходить до найдрібніших буденних деталей, однак потім здіймається до афористично стислих філософських рефлексій”. Те, що Херсонський працює психологом, дозволяє йому ставити точні поетичні діагнози, до того ж у центрі його поезій перебуває людина. Після численних публікацій у 2014 році вийшла лірична збірка «Missa in tempore belli. Меса часів війни», у якій Херсонський розмірковує про революцію на Майдані. Роком пізніше світ побачив його «Відкритий щоденник», де йдеться про кризу в Україні, зокрема в Одесі.

За свої літературні твори Борис Херсонський отримав багато відзнак. Серед них – премія поетичного фестивалю «Київські лаври» (2008), а також спеціальна відзнака журі премії «Literaris» для східноєвропейської літератури (2010). Письменник живе в Одесі.

Бібліографія

Семейный архив

Новое литературное обозрение, 2006 

Площадка под застройку

Новое литературное обозрение

Москва, 2008   

Вне ограды

Наука

Москва, 2008 

Мраморный лист

Арго-риск

Москва, 2009 

Спиричуэлс

Новое литературное обозрение

Москва, 2009 

Пока не стемнело

Новое литературное обозрение

Москва, 2010 

Пока еще кто-то

Спадщина-Інтеграл

Київ, 2012

Кладезь безумия

Спадщина- Інтеграл

Київ, 2012 

Кабы не радуга

Фоліо

Харків, 2015

Открытый дневник

Дух і Літера

Київ, 2015

Клаптикова Ковдра

Дух і Лутера

Київ, 2016

Вклонитися дереву

Видавництво Старого Лева

Львів, 2019