Лаксмі Памунтяк [ Індонезія ]

 

© Jacky Suharto

© Jacky Suharto

Guest 2016

Бібліографія

Jakarta Good Food Guide, 2002

Ellipsis, 2005

The Anagram, 2007

Aruna dan Lidahnya, 2014

Alle Farben rot, 2015

Біографія

Лаксмі Памунтяк народилася 1971 року в Джакарті (Індонезія). Вона почала писати перші оповідання у віці шести років, а коли їй виповнилося вісім, здобула першу літературну відзнаку. Лаксмі допомогла заснувати книжкову крамницю «Аксара» і вже два роки пише статті для «The Guardian». Письменниця переклала книги «Вибрані поезії» (2004) і «Про Бога й інші незавершені справи» (2004) індонезійського поета Гоенавана Мохамада, а також написала передмову до видання «Відсутність музи: міжнародна антологія жіночої поезії» (2008). Деякі поезії та короткі оповідання Памунтяк неодноразово публікувалися у міжнародних журналах. Крім того, авторка опублікувала книгу про насилля й «Іліаду» Гомера за назвою «Війна, небо й дві жінки» (2006), збірку коротких оповідань «Щоденник Р. С.: Думки про мистецтво» (2006), поетичні збірки «Еліпс» (2005) і «Анаграма» (2007), чотири кулінарних довідники. У 2012 році Лаксмі Памунтяк була представницею своєї країни на «Поетичному Парнасі», найбільшому поетичному фестивалі Великобританії, що проходив у рамках Олімпійських ігор у Лондоні. У тому ж таки році світ побачив роман «Усі фарби червоні», який потрапив до короткого списку престижної індонезійської літературної премії «Кхатулістіва». У 2016 році книга виграла літературну премію «ЛіБературпрайс» Роман є сучасною інтерпретацією індонезійського національного епосу «Махабхарата». Його героїв, закохану пару – Амбу й Бішму, доля розлучила у вирі вуличного бою під час захоплення влади генералом Сухарто. Через десятиліття Амба намагається віднайти сліди свого коханого, котрого мали вивезти на острів Буру, де перебувають табори для політв’язнів. Вона хоче знайти відповіді на питання, які давно не дають їй спокою. У цю особисту історію Памунтяк вплітає панораму молодої нації, що у XX  столітті борсається поміж колоніальною епохою і незалежністю, диктатурою і демократією. Літературний критик Бамбанг Сугіхарто не лише назвав цей роман літературним маяком своєї країни, а й зазначив, що робота авторки з матеріалом і її стилістична майстерність сягають світового рівня. На думку письменниці Деві Лестарі, Памунтяк вдалося створити колосальну й напрочуд зворушливу історію кохання, яка проливає світло на історію країни й вчить жити. Нещодавно світ побачив роман «Аруна і язик», де йдеться про лікарку-епідеміолога, пристрастю якої є їжа.