©  Stiller

Таня Малярчук  [ Україна ]

Таня Малярчук народилася 1983 року в українському місті Івано-Франківськ. Здобула філологічну освіту в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Потім переїхала до Києва, де працювала журналісткою, зокрема на «5 каналі». У 2004 році побачила світ її перша прозова збірка під назвою «Ендшпіль Адольфо, або троянда для Лізи», слідом за якою друком вийшли ще чотири збірки коротких оповідань. У 2009-му німецькою мовою було перекладено її збірку оповідань «Говорити». Тут у трьох частинах зображено три різні світи: світ одного «я» із сучасності, архаїчний світ одного села, що випадає з будь-яких часових рамок, і світ української дитини, яка живе за часів перебудови. Героїв Тані Малярчук, з одного боку, можна назвати невдахами. Вони діють абсурдно, іноді поводяться мов божевільні. З іншого боку, їм удається зберігати внутрішню свободу тоді, коли нові світи зіштовхуються зі старими. Про оповідну манеру Малярчук в одній з оглядових статей Петра ван Кроненбург казала таке: “На перший погляд, книга видалася мені дуже крихкою, глибоко меланхолійною і сповненою притлумлених емоцій. Та це перше враження швидко розвіюється, коли усвідомлюєш, що приглушені звуки, несуттєві, але разюче швидкі зміни настрою справляють на читача справді сильний вплив”. У 2012-му вийшов перший роман Малярчук «Біографія випадкового чуда». У ньому письменниця розповідає про Олену, яка зростає у світі з виразним проявом свавілля й навіть насильства. Однак їй удається боронитися, пускаючи в дію почуття гумору, впертість і добрячу порцію мужності. У власних пошуках “випадкового чуда” – літаючої жінки, що завжди має з’являтися саме там, де найбільше потрібна поміч, – Олена допомагає іншим людям і тваринам, яких нищить країна, що летить у прірву ринкової демократії. «Frankfurter Allgemeine Zeitung» назвала роман напрочуд меланхолійним, зарахувавши його до «гіркої» літератури, схожої за стилістикою на твори Михайла Євграфовича Салтикова-Щедріна – сатирика російського критичного реалізму. Нещодавно вийшла книга Малярчук «Про кроликів та інших європейців» (2014), що є збіркою “історій з Києва”, в якій різним формам homo soveticus надано риси різних тварин.

У 2013-му онлайн-видання міжнародної жіночої літератури «Belletrista» назвало Малярчук сучасним аналогом Антона Чехова, який працював у стилі магічного реалізму. Того ж таки року в рамках міжнародного літературного фестивалю у Вілениці (Словенія) письменниця здобула відзнаку «Кришталь Вілениці», а також була удостоєна премії Джозефа Конрада. У 2015 році Малярчук отримала стипендію Берлінської академії мистецтв. Твори Тані Малярчук перекладено вісьмома мовами. На сьогодні живе у Відні.

Бібліографія

Ендшпіль Адольфо, або троянда для Лізи , 2004

Згори вниз. Книга страхів , 2006

Як я стала святою , 2006

Говорити , 2007

Звірослов , 2009

Біографія випадкового чуда, 2012

Забуття, 2016

MOX NOX , 2018

Іншими мовами:

Neunprozentiger Haushaltsessig, 2009

Biografie eines zufälligen Wunders, 2013

Von Hasen und anderen Europäern, 2014