© Komorowski

Артем Чапай  [ Україна ]

Артем Чапай народився 1981 року в західноукраїнському місті Коломия. Закінчивши гімназію, вступив до Національної академії Служби безпеки України, однак покинув навчання після акції «Україна без Кучми». Ступінь бакалавра здобув у Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Впродовж студентських років працював пакувальником, кур’єром, редактором дитячого журналу, перекладачем на телеканалі «Інтер» і репортером при Міністерстві закордонних справ. Півторарічне перебування в Латинській Америці надихнуло Артема Чапая на написання першої книги «Авантюра» (2008). Вона є чимось значно більшим, ніж обіцяний у підзаголовку «еротико-політичний документальний калейдоскоп» за участі мандрівника, що полюбляє жінок. Письменник засуджує політичну й соціальну ситуацію в Мексиці, розповідаючи про національний страйк робітників-мігрантів, що проходив під лозунгом «Жодна людина не є нелегальною». Усе це Чапай бачить на власні очі, оскільки мандрує автостопом і ночує у випадкових незнайомців. Письменника неабияк вражає абсурдність і нелюдськість глобалізованої економічної системи: працівник на плантації отримує за мішок кави копійки, тимчасом як покупець у Європі платить куди більше за один фунт зернят.

Другий твір письменника «Подорож із Мамайотою в пошуках України» (2011) також є подорожньою книгою. У ній Артем Чапай описує мандрівку власною країною на мотоциклі, під час якої він зіштовхується з чужинцями, з різними мовами й різним менталітетом. Попри суб’єктивність, ця книга розвінчує численні стереотипи про Україну.

У своїй антиутопії «Червона зона» (2014) Чапай змальовує боротьбу журналіста за виживання. Він зображує понуру картину недалекого майбутнього Києва: дороги стають дедалі гіршими, будинки перетворюються на руїни, власники найсучасніших гаджетів страждають від браку питної води. Безгосподарність призводить до того, що в суспільстві, яке називає себе демократичним, знову починається поділ на бідних і багатих.

Під час збройного конфлікту на Донбасі Чапай працював як воєнний кореспондент «Інсайдера». Разом із російсько-українською журналісткою Катериною Сергацковою у квітні 2015 року він опублікував збірку репортажів із зони АТО за назвою «Війна та три букви». Це видання було номіноване на міжнародну журналістську премію «Kurt Schork Awards». Крім занять журналістикою і письменством, Артем Чапай перекладає праці Махатма Ганді й Едварда Саїда.

Три книги письменника увійшли до топ-5 конкурсу «Книга року» за версією ВВС. Він є співзасновником громадського руху «Збережи старий Київ». Артем Чапай живе в Києві.

Бібліографія

Авантюра,  2008

Подорож із Мамайотою у пошуках України,  2011

Червона зона,  2014

Война на три букви, 2015

Понаїхали,  2015