Едвард ван де Вендел [ Нідерланди ]

 

© Hartwig Klappert

© Klappert

Guest 2016

Бібліографія

Die Tage der Bluegrassliebe, 2008

Der Glücksfinder, 2011

Ein Hund wie Sam & Der Winter mit Sam, 2013 & 2014

Lena und das Geheimnis der blauen Hirsche, 2014

Der Hund, den Nino nicht hatte, 2015

 

Біографія

Едвард Ван де Вендел народився 1964 року в голландському місті Лердам. Здобувши педагогічну освіту, працював учителем і директором у початковій школі, аж доки у 2001 році його основним заняттям на стала література.

Як професійний письменник Едвард дебютував п’ятьма роками раніше, коли видав поетичну збірку для дітей «Злови мене» (1996). Написавши понад сімдесят книг, серед яких ілюстровані книги для дітей, збірки поезій, романи, наукові розвідки, він належить до числа не лише найбільш плідних, а й найбільш універсальних дитячих та юнацьких авторів Нідерландів. У своїх творах Ван де Вендел напрочуд колоритно й дуже глибоко змальовує внутрішні переживання дітей, а також процес їхнього дорослішання. У його юнацькому романі «Весна, в яку ти собі довіряєш» (1999; виходив під такою самою назвою німецькою мовою у 2001-му й під назвою «Дні блюграс-любові» у 2008-му) змальовано зустріч двох вісімнадцятирічних молодих людей в американському літньому таборі. Любовна історія між Олівером і Тіхо розгортається тут під кантрі-музику на футбольному полі. Цей сюжет автор чудово продовжує в книзі «Довгі ночі тиші» (2006) та в поетичній збірці «Чатбокс – поезії Тіхо Зелінг». Елмер і Соша є юними героями книги «Те, що я забув» (2001), в якій ідеться про історію любові двох дітей. Цю книгу було відзначено багатьма нагородами. Дуже чуттєво та з яскравим гумором Ван де Вендел змальовує світ емоційних потрясінь пубертатного періоду. У поетичних книжках «Супергупі» (2003), «Добре поводься, Супергупі!» (2005), «Вітання від Супергупі» (2005) та «Супергупі, ура!» (2010) завдяки старанням автора й ілюстраторки Фльор Ван дер Веел перед маленькими читачами постає спритний песик, що філософствує про мистецтво керування візками в супермаркеті, про поїдання пудингу-желе й про бабусині зморшки. У високо поцінованій критиками книзі «Шукач щастя» (2008) Ван де Вендел розповідає історію Гамаюна, який разом зі своєю сім’єю тікає з Афганістану й після одіссеї, що триває місяці, врешті-решт опиняється в Нідерландах, де бореться проти бюрократичної машини в статусі прохача притулку. Не так давно світ побачила книга німецькою мовою «Собака, якого не мав Ніно» (2015), що над нею автор працював разом з ілюстратором Антоном Ван Гертбруггеном. Це дуже зворушлива історія про хлопчика, який вигадав собі друга-собаку. У 2015-му Ван де Вендел опублікував голландською мовою книгу «Строкатий птах», співпрацюючи з відомими ілюстраторами Інгрід та Дітером Шубертами.

За свої роботи Ван де Вендел тричі отримував премію «Gouden Zoen», а також шість разів премії «Zilveren Griffel» та «Woutertje Pieterse Prijs». Живе в Роттердамі.