Катя ПетровськаУкраїна / Німеччина ]

 

© Klappert

© Klappert

Guest 2016

Бібліографія

Die Auserwählten: Ein Sommer im Ferienlager von Orlionok, 2012

Vielleicht Esther, 2014

Біографія

Катя Петровська народилася 1970 року в столиці України – Києві. Вивчала літературознавство й славістику в Тартуському університеті (Естонія). У 1994–1995 роках навчалася за стипендіями в Стенфордському та Колумбійському університетах. У 1998 році в Московському університеті захистила дисертацію на тему «Поетика прози Ходасевича». Роком пізніше Петровська переїхала до Берліна, де сьогодні й живе. Як журналістка працює з російськими медіа, зокрема з часописом «Сноб». Крім того, вона публікувала статті в німецькомовних газетах, наприклад у «taz» і «Neuen Zürcher Zeitung». Від 2011-го Петровська веде колонку «Західно-східна діва» у «Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung», а з 2015 року час від часу друкує в щоденних газетах статті, в яких змальовує біжучі події.

У 2013-му в есеї для фотоальбому «Вибране» письменниця відтворила частину свого радянського минулого, відправивши фотографа Аніту Бак у подорож до дитячого літнього табору «Орлёнок». У 2010 році Петровська отримала стипендію фонду імені Роберта Боша, завдяки якій вирушила відновлювати історію своєї родини, побувавши в Києві, Варшаві, Москві, Відні й Вашингтоні. Успіхи та невдачі цих пошуків стали матеріалом її першого роману «Мабуть Естер» (2014). Про деякі результати своїх пошуків письменниця говорила так: “Чим менше фактів я знала, тим більш вільним, літературним, можливо, навіть більш рефлективним ставав текст”. Починаючи з незнання того, як насправді звати бабусю її батька (це відображено в назві «Мабуть Естер»), Катя Петровська подає картину “розбитого на шматки, травмованого століття”. “Зневіра, сумніви й відчуття комізму проступають у кожному реченні цієї переконливої книги” (Фонд імені Роберта Боша). У 2013-му письменниця отримала запрошення від швейцарського літературного критика Гільдегард Елізабет Келлер виступити на Днях німецькомовної літератури з уривками свого твору, де йшлося про винищення євреїв нацистами в Києві 1941 року. Саме за цю книгу Петровська отримала премію Інгеборг Бахман. Журі назвало її роман “чудовим німецькомовним подарунком”, а також визнало його таким, що “робить історію ближчою для нових поколінь”.

У 2015 році Петровська була удостоєна премії «Strega Europeo». Цього ж таки року вона очолила проект під робочою назвою «Все, що має значення» від міжнародного дослідницького центру культурознавства у Відні. Цей проект присвячено зародженню контакту між фотографією й глядачем як між змістом і контекстом.