© Hartwig klappert

Міхаель Фер [ Швейцарія ] 

Міхаель Фер народився у 1982 році в місті Берн, де минуло його дитинство. Вищу освіту здобув у Швейцарському літературному інституті у Білі і в Інституті мистецтв Берна. У 2013-му опублікував дебютну збірку »Незадовго до визволення«, яку складно чітко окреслити або зарахувати до того чи іншого напрямку. У збірці є додаток »Сімнадцять рядків«, у якому, відмовляючись від розділових знаків та граматичних правил, Фер презентує свої розповіді як перформанс, запис літератури, яка повертається до своєї первісної форми — усної оповіді. Фер — незрячий, тож надиктовує свої тексти на диктофон. Їх основу складає гра зі звучаннями і значеннями, які демонструють пластичність мови і пошук відповідного слова: »На розхитаному, розгойданому, розхристаному, розбитому, розчепіреному, розваленому, скрипучому, рипучому, гарячому дзиґлику«.

Таким чином утворюється багатоголосий хор, що дописує розділ за розділом до сучасної різдвяної історії, хоча фрагменти у ньому розташовані не по порядку. Фер намагається відтворити архаїчну манеру розповіді, яка веде назад, до усних витоків літератури. При цьому він свідомо використовує голос, дихання і мелодику мовлення як акустичні додатки.

У 2015 році Фер презентував книгу »Гора Зімелі« на конкурсі Інґеборґ Бахманн і отримав нагороду Келаґ. Текст читається, »наче Кафка і Беккет разом написали детектив« (Деніс Шек).

У цьому тексті Фер продовжив свої експерименти з формальними прийомами мови і розповідає історію світу, у якому більше не можна покластися на мовні норми. Важкостравна мова німецьких бюрократів тут перемішана з численними виразами усного мовлення і неологізмами. »Гора Зімелі« — це водночас портрет звичаєвості Швейцарії, детективна історія і фонетичний шедевр, який оповідає грубуватий селянин Шварц, який шукає свою зниклу дружину. Інший оповідач — чоловік із забутої Богом вигаданої місцевості, де досі відбуваються містичні речі.

У найновішій збірці оповідань »Блиск і тінь« (2017) Фер тематизує війну між людьми, тваринами, місцями та речима у дотепних діалогах. Він описує різноманітні процеси, наприклад як розрізати на частини куріпку або битву чоловіка з хмарою мух, використовуючи гарні, хоча місцями і моторошні мовні метафори, які розбиває на шматки, перемішує і знову зліплює докупи.

Фер — засновник (і до 2015-го — керівник) проекту »Babelsprech« (»Вавілонське говоріння«), що спрямований на міжнародну підтримку молодих поетів. З 2013 року він входить до складу журі конкурсу »Treibhaus« (»Теплиця«). З 2015-го до 2016-го Фер працював штатним драматургом у театрі міста Люцерн. Міхаель Фер здобув численні нагороди, зокрема Швейцарську літературну премію 2018 року за книжку »Блиск і тінь«, був стипендіатом Вілли »Аврора« у США (2016), Sangam House в Індії (2017) та фундації Landis & Gyr у Лондоні (2018/2019). Живе і працює у Берні.

 

[http://www.michaelfehr.ch]

Бібліографія

 

Незадовго до визволення
Der gesunde Menschenversand
Луцерн, 2013

Гора Зімелі
Der gesunde Menschenversand
Луцерн, 2015

Блиск і тінь
Der gesunde Menschenversand
Луцерн, 2017