© Daniel Rihs

© Daniel Rihs



 

Педро Ленц  [ Швейцарія ]

 

Педро Ленц народився 1965 року в швейцарському Лангенталі  (кантон Берн). Вивчившись на муляра, у 1995 році отримав атестат про повну середню освіту, що давав змогу продовжити навчання за іншим фахом, і став студіювати іспанську літературу в Бернському університеті.

Від 2001 року Ленц – вільний письменник. Роком пізніше він видав книгу «Миттєвості з людьми», до якої увійшов 71 портрет. Наклад книги відразу ж розкупили. Крім того, у 2002 році вийшла друком його поетична збірка «Світ – це носовичок». У 2005-му Ленц опублікував «Маленький лексикон провінційної літератури», своєрідний довідник вигаданих письменників і письменниць, які нібито несправедливо лишилися в затінку. Серед них був і “майстер ботанічних сонетів”, вигаданий автор Рес Гамментгальтер, чиї твори сягали рівня Фрідріха Дюрренматта й Макса Фріша. В оглядовій статті «Neuen Zürcher Zeitung» зазначалося, що Ленцу шляхом надто пишних виразів і недоладних метафор вдалося створити настільки тонку пародію на швейцарський літературний світ і комісію з підтримки культури, що гумор виявився по-справжньому дієвим, але не образливим. Дебютний роман автора «Я – воротар» (2010) був номінований на Швейцарську книжкову премію. Цю книгу Ленц написав бернським діалектом, а вже у 2012 році поет Рафаель Урвайдер переклав її літературною німецькою мовою. Сюжет книги такий: колишній наркоман, вийшовши з в’язниці, хоче розпочати нове життя, однак минуле міцно його тримає, хоч би як він не намагався його позбутися. У 2014 році екранізацію книги, створену за участю автора, було відзначено Швейцарською кінопремією. В опублікованій у 2012-му «Історії любові» Ленц так само залишається близьким до людей, які його оточують, не лише завдяки діалекту, а й завдяки звичайним місцям, що аж ніяк не нагадують Голлівуд. Уміння автора критично, але з любов’ю, з належним відчуттям ритму створювати літературні тексти з розмов, почутих на автобусних зупинках та в інших публічних місцях, дає свої плоди й у його роботі для радіо. У 2007–2011 роках, а також від 2014 року Ленц є членом авторської команди «Ранкових історій», які виходять на швейцарській телерадіокомпанії «SRF 1».  У 2014-му світ побачила збірка вибраних творів під назвою «Радіо». Книга «Гондольєри гір» (2015) є добіркою ретельно змальованих портретів людей, до роботи яких майже ніхто не ставиться серйозно. Наприклад, продавщиць у кіосках або офіціантів, які їздять із візками в потягах далекого сполучення. Цю книгу було створено на основі колонок, які Ленц регулярно веде у «Neue Zürcher Zeitung». Крім того, письменник є учасником сценічного проекту «Високочолі» й групи «Берн –  скрізь».

На сьогодні Педро Ленц живе в Ольтені (кантон Золотурн).

 

Бібліографія

 

Das Kleine Lexikon der Provinzliteratur, 2005

Der Keeper bin ich, 2012

Liebesgschichte, 2012

Radio. Morgengeschichten, 2014

Der Gondoliere der Berge, 2015