Педро Ленц [ Швейцарія ]

 

© Daniel Rihs

© Daniel Rihs

Guest 2016

Бібліографія

Das Kleine Lexikon der Provinzliteratur, 2005

Der Keeper bin ich, 2012

Liebesgschichte, 2012

Radio. Morgengeschichten, 2014

Der Gondoliere der Berge, 2015

Біографія

Педро Ленц народився 1965 року в швейцарському Лангенталі  (кантон Берн). Вивчившись на муляра, у 1995 році отримав атестат про повну середню освіту, що давав змогу продовжити навчання за іншим фахом, і став студіювати іспанську літературу в Бернському університеті.

Від 2001 року Ленц – вільний письменник. Роком пізніше він видав книгу «Миттєвості з людьми», до якої увійшов 71 портрет. Наклад книги відразу ж розкупили. Крім того, у 2002 році вийшла друком його поетична збірка «Світ – це носовичок». У 2005-му Ленц опублікував «Маленький лексикон провінційної літератури», своєрідний довідник вигаданих письменників і письменниць, які нібито несправедливо лишилися в затінку. Серед них був і “майстер ботанічних сонетів”, вигаданий автор Рес Гамментгальтер, чиї твори сягали рівня Фрідріха Дюрренматта й Макса Фріша. В оглядовій статті «Neuen Zürcher Zeitung» зазначалося, що Ленцу шляхом надто пишних виразів і недоладних метафор вдалося створити настільки тонку пародію на швейцарський літературний світ і комісію з підтримки культури, що гумор виявився по-справжньому дієвим, але не образливим. Дебютний роман автора «Я – воротар» (2010) був номінований на Швейцарську книжкову премію. Цю книгу Ленц написав бернським діалектом, а вже у 2012 році поет Рафаель Урвайдер переклав її літературною німецькою мовою. Сюжет книги такий: колишній наркоман, вийшовши з в’язниці, хоче розпочати нове життя, однак минуле міцно його тримає, хоч би як він не намагався його позбутися. У 2014 році екранізацію книги, створену за участю автора, було відзначено Швейцарською кінопремією. В опублікованій у 2012-му «Історії любові» Ленц так само залишається близьким до людей, які його оточують, не лише завдяки діалекту, а й завдяки звичайним місцям, що аж ніяк не нагадують Голлівуд. Уміння автора критично, але з любов’ю, з належним відчуттям ритму створювати літературні тексти з розмов, почутих на автобусних зупинках та в інших публічних місцях, дає свої плоди й у його роботі для радіо. У 2007–2011 роках, а також від 2014 року Ленц є членом авторської команди «Ранкових історій», які виходять на швейцарській телерадіокомпанії «SRF 1».  У 2014-му світ побачила збірка вибраних творів під назвою «Радіо». Книга «Гондольєри гір» (2015) є добіркою ретельно змальованих портретів людей, до роботи яких майже ніхто не ставиться серйозно. Наприклад, продавщиць у кіосках або офіціантів, які їздять із візками в потягах далекого сполучення. Цю книгу було створено на основі колонок, які Ленц регулярно веде у «Neue Zürcher Zeitung». Крім того, письменник є учасником сценічного проекту «Високочолі» й групи «Берн –  скрізь».

На сьогодні Педро Ленц живе в Ольтені (кантон Золотурн).