© Heiner Grieder

 

Каті Зарнеґін  [ Швайцарія ]

Каті Зарнеґін народилася у 1964 у Тегерані. У 15-річному віці вона переїхала жити до Швайцарії. Після завершення навчання на філософському факультеті Базеля вона захистила кандидатську дисертацію із порівняльного літературознавства у Цюриху. Окрім того вона отримала освіту психоаналітикині і досі займається практикою.

У 2006 вона опублікувала книгу віршів «SaitenSprünge». У 2017 вийшов її дебютний роман «Chaya» («Хая»), який описує дівчинку з Ірану, яка вирішує стати письменницею і мріє побувати у Європі. Коли вона врешті вибирається з неспокійного Тегерана, їй доводиться не лише почати цілковито нове життя, а і знайти собі нову ідентичність. Але Хая – незалежна, вільнолюбна і не підлаштовується ні під кого, нікому не дає себе залякати. До того ж, у своїй новій батьківщині вона знаходить опору у поезії, за допомогою якої вона пропрацьовує радикальні зміни у своєму житті. Газета «Neue Zürcher Zeitung» назвала роман «текстом із зблиском іронії про самоствердження бунтівничої юної дівчини, яка своїм почуттям гумору, шармом і відсутністю поваги до загальновизнаних авторитетів підважує наші усталені уявлення про те, що стосується орієнтальності та сходу». За цей роман авторка була номінована на нагороду Франца Тумлера. І хоча у цьому тексті можна без трудощів упізнати автобіографічні мотиви, героїня Зарнеґін – це самостійна фігура, яка перейняла з біографії авторки лише основні дати. Основним завданням письменниці було показати, наскільки важливою є мова у виборі власної ідентичності після того, як людина відмовляється від своєї батьківщини і рідної мови: «Мене вже там немає, я мушу геть, до іншого місця – у прямому сенсі цього слова за Гьольдерліном – мені потрібно створити свій дім із іншого мовного матеріалу і знайти себе в ньому. Це водночас прощання і, як і кожне прощання, новий початок».

Нещодавно вийшла друком її нова книга «Exerzitien des Wartens» (2020), («Вправляння у чеканні») – це цілий калейдоскоп роздумів, афоризмів, лаконічних висловів і коротких есеїв про стан, який всі ми так добре знаємо – чекання!

Занґерін є співзасновницею Міжнародного поетичного фестивалю у Базелі і семінару Лакана у Цюриху. Вона є авторкою численних наукових публікації, зокрема про постать Ґертруди Кольмар. У 2004 вона була серед видавців книги «у буквальному сенсі сумно», збірки текстів про феномен літературного трауру. Окрім того вона перекладає перську поезію на німецьку. У 2008 вона вийшла у фінал літературного конкурсу ім. Крістіни Лавант, у 2018 перебувала на літературному стажуванні у Кремсі, в Австрії.

Каті Зарнеґін живе і працює у Базелі.

 

Бібліографія

 

 

Exerzitien des Wartens

Bucher Verlag

Hohenems, 2020

 

 

Chaya, Roman

Weissbooks

Frankfurt a.M., 2017, Taschenbuchausgabe Unionverlag, Zürich 2019

 

 

SaitenSprünge, Gedichte

Brandes & Apsel

Frankfurt a. M., 2006

 

Der Puls unserer Buchstaben schreibt in Abwesenheit der Tinte

Sohrab Sepehri, Übersetzungen aus dem Persischen,

officin albis/alphapress, München 1998