Мавіль  [ Німеччина ]

 

Мавіль народився під іменем Маркуса Вітцеля у 1976 році у Берліні. Уже у шестирічному віці він почав малювати, перші комікси опублікував у 1991. Після закінчення школи, починаючи з 1996 року, він вивчав комунікаційний дизайн у Вищій школі мистецтв у Берліні-Вайсензеє, де заснував групу авторів коміксів «Моноґатарі». У 2002 році він завершив навчання і створив комікс «Ми можемо залишитися друзями» (2003). У цій історії він розповідає про свої колишні любовні пригоди, які зазвичай завершуються не так, як можна було би очікувати. У тлі цих коротких історій, які мають автобіографічне забарвлення, змальовано період розпаду НДР перед самим падінням Берлінського муру. Окрім меланхолійних алюзій та ностальгії за минулою юністю комікс «Ми можемо залишитися друзями» є насамперед роздумами у фазі пошуку себе. Чорно-білі рисунки дуже динамічні і майстерно скомпоновані, багаті на нюанси. На кожній сторінці є дев’ять картинок однакового розміру, які часом поєднуються в одну, розділену на дев’ять частин. Комікс «Ми можемо залишитися друзями» витримав багато перевидань, був неодноразово нагороджений і отримав схвальні відгуки. У своїх наступних роботах Мавіль залишається вірним іміджеві милого невдахи. «Великий альбом Суперзайчика» (2005) також базується на враженнях автора зі студентських часів і розповідає про сповнене пригод життя одного зайця з дуже великою головою, який разом зі своїми друзями тусується у джунглях великого міста поміж ігровими автоматами, пиятиками і любовними невдачами. Суперзаєць став своєрідним альтер-еґо автора і його фірмовим знаком, він з’являється і у наступних публікаціх Мавіля.

«Автентичність – це безумовно найбільша чеснота робіт Мавіля», — пише про автора видання «Der Spiegel». За комікс про дитинство у НДР «Країна дітей» (2014) Мавіль отримав престижну нагороду Max-und-Moritz-Preis. У своїй алюзії на культовий комікс «Щасливчик Люк» Мавіль пересаджує свого протагоніста з коня на велосипед. У коміксі «Щасливчик Люк міняє сідло: спроба наслідування 3» (2019) Щасливчик Люк робить нещасним свого коня Джоллі Джампера і пересідає на велосипед, на якому мандрує по Північній Америці і доїздить ажо до Сан Франциско, де збирається перемогти у велоперегонах.

Комікси Мавіля публікуються у газетах та часописах, таких як «Welt kompakt», «Junge Welt», «Moga Mobo», «Stripburger» та ін. А також у Франції, Польщі, Іспанії та США. Мавіль працює також ілюстратором для газет, для кіно, він робив відеокліп пісні «Guten Tag (Die Reklamation)» («Доброго дня (Скарга)») для берлінської групи «Wir». Він є членом групи «Berlin Comix», яка публікує серію «Teufel & Pistolen».

Марвіль отримав серед інших нагороду ICOM Independent Comic Preis (1998, 2003, 2004, 2007), Max-und-Moritz-Preis (2014) і премію ім. Рудольфа Дірка (Rudolph-Dirks-Award) за «Щасливчика Люка» у 2019 у категорії гостросюжетні і пригодницькі твори.

Мавіль живе і працює у Берліні.

 

Бібліографія

 

Strandsafari

Schwarzer Turm

Hünfeld, 2002

 

Wir können ja Freunde bleiben

Reprodukt

Berlin, 2003

 

Die Band

Reprodukt

Berlin, 2004

 

Das grosse Supa-Hasi-Album

Reprodukt

Berlin, 2005

 

Meister Lampe

Reprodukt

Berlin, 2006

 

Action Sorgenkind

Reprodukt

Berlin, 2007

 

Kinderland

Reprodukt

Berlin, 2014

 

The Singles Collection

Reprodukt

Berlin, 2015

 

Lucky Luke sattelt um:

Lucky Luke Hommage 3

Egmont Comic Collection

Berlin, 2019