© Tobias Bohm
Феліцітас Гоппе [ Німеччина ]
Феліцітас Гоппе народилася 1960 року в Гамельні. Вивчала риторику, літературу та релігію в Тюбінґені, США, Римі та Берліні, працювала журналісткою та вчителькою з мови. У 1996 році опублікувала першу збірку коротких історій »Picknick der Friseure« (»Пікнік перукарів«). Навіть ці короткі прозові тексти написані притаманним Гоппе оригінальним стилем. Казкові, сюрреалістичні сюжети оповідаються в різкому, проте життєствердному тоні з грайливими змінами хронологічних послідовностей та чергуванням ефектів, спрямованих на різні органи чуття. Цитати, алюзії, самоцитування, гра слів та тропи — улюблені мовні прийоми, які письменниця легко й точно поєднує; подорож та від’їзд — її домінантні мотиви.
За свій дебют Гоппе виграла літературну премію »Aspekte« від ДНТ (Другого німецького телеканалу) і використала призові гроші для поїздки по всьому світу на контейнерному судні. Її враження відбилися в романі »Pigafetta« (1999; »Піґафетта«), в якому вони змішані з вигаданим звітом супутника Магеллана про їхнє історичне навколосвітнє плавання. У подорож різними країнами, історією та літературою відправляється також читач »Paradiese, Übersee« (2003; »Рай, Замор’я«) та »Verbrecher und Versager« (2004; »Порушники та невдахи«). Лекції та читання привели авторку до Індії, Індонезії, Західної Африки та Японії. Серед творів Гоппе також дитячі книжки, серед них — »Drei Kapitäne« (1997; »Три капітани«) та »Ingrids Affen« (2006; »Мавки Інґрід«), а також »Iwein Löwenritter« (2008; »Івейн, або Левовий наїзник«) — переспів середньовічного роману Гартмана фон Ауе. У »Hoppe« (2012; «Гоппе») вона розповідає вигадану автобіографію про дитинство в Канаді на тонкому льоду, підліткові роки в Австралії біля краю пустелі, подорожі через море і втечу до Америки. В останньому романі «Prawda. Eine amerikanische Reise« (2018; »“Правда”. Американська поїздка«) Гоппе вирушає у багату фантазією та символікою мандрівку літературною Америкою — від Бостона до Сан-Франциско та Лос-Анджелеса й назад до Нью-Йорка — по слідах культових російських письменників Ільфа і Петрова.
Вона — володарка численних грантів на город, в тому числі літературної премії Рауріза, премії Ніколаса Борна, літературної премії Гайміто фон Додерера, Бременської премії з літератури, премії Братів Грімм у місті Ганау, літературної премії »Rattenfänger« у місті Гамельні та премії Ґеорґа Бюхнера. Журі так обґрунтувало свій вибір: »У часи, коли оповідь про себе — домінантна тенденція в літературі, Феліцітас Гоппе обрамлює таємницю особистості чутливою та меланхолійною, попри весь гумор, оповідною майстерністю«.
Гоппе досі активно викладає; у 2006 році вона отримала підтримку від фонду Макса Кейда для запрошених професорів у Дартмутському коледжі в Гановері, що в Нью-Гемпширі. 2007 року стала членкинею Німецької академії мови та літератури, а в 2016-му отримала почесну нагороду доктора наук від Люнебурґського університету »Лойпана«. Її твори було перекладено багатьма мовами. Авторка живе як незалежна письменниця у Берліні.
Бібліографія
Picknick der Friseure
Rowohlt
Reinbek, 1996
Pigafetta
Rowohlt
Reinbek, 1999
Fakire und Flötisten
Berliner Handpresse
Berlin, 2001
Paradiese, Übersee
Rowohlt
Reinbek, 2003
Verbrecher und Versager
Mare
Hamburg, 2004
Ingrids Affen
Berliner Handpresse
Berlin, 2006
Johanna
Fischer
Frankfurt a. M., 2006
Iwein Löwenritter
(nach Hartmann von Aue)
[Ill. Michael Sowa]
Fischer
Frankfurt a. M., 2008
Hoppe
Fischer
Frankfurt a. M., 2012
Prawda. Eine amerikanische Reise
Fischer
Frankfurt a. M., 2018