© Otto Reiter

Анна Вайденхольцер  [ Австрія ]

Австрійська письменниця Анна Вайденхольцер народилась у 1984 році в Лінці. Вона вивчала порівняльне літературознавство у Відені та Вроцлаві, а свою дипломну роботу присвятила темі інтеркультуралізму в літературі Боснії та Герцеговини. Після навчання, вона працювала журналісткою текучих подій в надрегіональній денній газеті „Oberösterreichischen Nachrichten“.

Перша книга Вайденхольцер „Der Platz des Hundes“ (2010) є збіркою оповідань про людей, що живуть самотньо. Сегед героїв оповідань старий, шо готує пляцки для свого вже мабуть померлого пса й не помічає, що в борошні завелася міль. Чи молода жінка, що перед побаченням купує пляшку віски й випиває її наодинці, бо коханий так й не прийшов. „Дві квартири, одна зверху, одна знизу, й люди, що нічого один про одне не знають й проживають життя у паралельних світах. Саме це я хотіла показати в своїй книзі; а також короткочасні зустрічі й точки перетину“. Цей літературний дебют у 2011 році був номінований на премію Европейського фестивалю дебютних творів у м. Кіль. В її романі „Der Winter tut den Fischen gut“ (2012), що був включений до шорт-ліста Премії Лейпцизького книжкового ярмарку, йдеться про безробіття та його наслідки. Героїня роману, 47-річна жінка, що втратила місце продавця у бутіку, опиняється за бортом суспільства. Щоб здаватися зайнятою, вона телефонує, сидячи на лавці у парку; через надлишок часу життя пролинає повз неї й тече в зворотній хронології. Стиль оповіді Вайденхольцер стриманий, й дещо дистанційований. Домінують лаконічні, влучні реченя, що підкреслюють безвихідь ситуації. Серед джерел матеріалу для цього роману Вайденхольцер виділяє соціографічне дослідження „Arbeitslosen von Marienthal“/ „Безробітні з Марієнталю“ (1933), в якому підкреслюється, що довге безробіття призводить до  байдужості та відстороненості. В романі „Weshalb die Herren Seesterne tragen“ (2016) вчитель на пенсії вирушає на пошуки щастя. Відправною точкою його дослідження є модифікований опитувальник 1979 року щодо „валового національного щастя“ в Бутані. Газета DIE ZEIT пише: „Анна Вайденхольцер перехрещує різні способи художнього зображення, й це є головною рисою роману: майже бухгалтерська точність викладу старої школи поєднується з нарративними алгоритмами нового часу. В новій книзі авторка порушує серйозні питання. Проте, цей твір настільки ж далекий від серйозності культурно-критичного опусу, наскільки близький оригінальному, суто австрійському гумору.

2012 році Анна Вайденхольцер отримала стипендію на перебування у резиденціїї для письменників в м. Кітцбюель, а також у резиденції в центрі німецької культури ім. Макса Каде при Нью-Йоркському університеті. В 2013 році Вайденхольцер була удостоєна Премії ім. Райхарда Пріснітц, а в 2017 році здобула нагороду Outstanding Artist Award für Literatur. Сьогодні письменниця живе у Відні.

Бібліографія

Der Platz des Hundes

dtv

München, 2010

Der Winter tut den Fischen gut

Residenz Verlag

St. Pölten, 2012

Weshalb die Herren Seesterne tragen

Matthes und Seitz

Berlin, 2016

Finde einem Schwan ein Boot

Matthes & Seitz

Berlin, 2019