© Hama Karim Khasraw
Бахтіяр Алі [Iрaк/ Німеччина]
Бахтіяр Алі народився 1966 року в Сулейманії, автономному регіоні Іракського Курдистану. Він один з найвідоміших сучасних поетів і письменників своєї країни. У 1983 році Алі отримав травму під час студентських протестів проти партії «БААС», очолюваної Саддамом Хусейном, і змушений був полишити навчання на факультеті геології в університетах Сулейманії та Салах ад-Діна в Ербілі. Відтоді він пише вірші. Перша збірка поезії „Gunah w Karnaval“ (Нім: „Sünde und Karneval“) була опублікована в 1992 році.
Після успішного повстання курдів 1991 року і впровадження Сполученими Штатами, Великою Британією і Туреччиною «безпольотної зони безпеки», регіон на півночі Іраку здобув статус відносної незалежності. Це значно розширило можливості самовираження для курдської інтелігенції. Окрім інтенсивної літературної діяльності, Алі також робить внесок у розвиток філософського журналу „Азаді“ („Свобода“).
Опублікований 2002 року експресивний роман „Duwahamin Henari Dunya“ охоплює близько двох десятиліть курдсько-іракської історії, а також є позачасовою притчею, що оповідає про пошуки сина, який зник посеред війни і диктатури. У 2008 році вийшов наступний роман Бахтіяра Алі „Ghezelnus у Baxekani Xeyal“ (Нім: „Ghezelnus und die Gärten der Fantasie“; англ. „I Stared at the Night of the City“, 2016), що зображує фіктивне життя іракського Курдистану на початку ХХІ століття. Незважаючи на абсолютну владу баронів, банда друзів на чолі з поетом Гхезелнусом вирушає в одіссею з метою знайти тіла двох закоханих, які були вбиті владою. Насправді ж війна, розпочата баронами, ведеться не проти банди, а проти самої фантазії – ефемерної та безцінної розради для широких верств. У кожній главі цього багатогранного роману розповідь ведеться з точки зору іншої фігури, однак усі глави тематично й хронологічно пов’язані між собою. Крім того, в сюжет вплітаються фантастичні та фантазійні елементи. Так, поет знаходить країну, яка вночі перетворюється на неосяжний сад; група мешканок жіночого притулку тче найбільший у світі килим; любитель голлівудських фільмів вирушає зі сліпими дітьми в уявну подорож морем. Роман „Shari Mosiqare Spiyekan“ (2006; Нім.: „Die Stadt der weißen Musiker“, 2017) зображує нищівну кампанію проти курдів і шиїтів у Іраку під час та після режиму Саддама Хусейна.
У 2009 році Алі був удостоєний літературної премії HARDI, найвизначнішого культурного фестивалю курдської частини Іраку, а 2014 року отримав літературну премію ім. Шерко Бекаса. Із середини 1990-х років автор живе в Німеччині, на даний час – у Кельні.
Бібліографія
Der letzte Granatapfel/ Останній гранат
Видавництво: «Unionsverlag»
Цюріх, 2016
[Переклад на нім.: Уте Кантера-Ланг та Равеж Салім]
I Stared at the Night of the City/ Я дивився на ніч міста
Перископ
Пензанс, Корнуол, 2016
[Переклад на англ.: Карім Абдулрахман]
Die Stadt der weißen Musiker/ Місто білих музикантів
Видавництво «Unionsverlag»
Цюріх, 2017
[Переклад на нім: Пешава Фатах та Ганс-Ульріх Мюллер-Швефе]