Міхаіл Шишкін [ Росія ]

© Hartwig Klappert

© Hartwig Klappert

 

© Hartwig Klappert

події

Бібліографія

Pismovnik (“Letter Book”), 2010
Maidenhair, 2005
Saved language, 2001
The Taking of Izmail, 1999
Blind Musician, 1994

 

Other languages:
Briefsteller, 2012
Venushaar, 2011
Die russische Schweiz. Ein literarisch-historischer Reiseführer, 2003

 

Біографія

Михайло Шишкін народився в 1961 році в Москві. Після закінчення романо-германського факультету Московського державного педагогічного інституту три роки працював в редакції молодіжного журналу «Ровесник». Потім 10 років -шкільним учителем в московській школі, де викладав німецьку та англійську мови. У 1995 році переїхав за сімейними обставинами до Швейцарії, в Цюріх, де працював учителем і перекладачем в міграційній службі.

Перша публікація Шишкіна — оповідання «Урок каллиграфии» (1993) в журналі «Знамя» — був визнаний кращим російським літературним дебютом року. За роман «Взятие Измаила» автор став у 2000 року лауреатом премії «Російський Букер». Також у 2000 році Шишкін опублікував свій літературно-історичний путівник «Русская Швейцария». У 2002 році (і 2012 р. у новій редакції) з’явилася на німецькій мові книга «Монтрьо-Міссолунгі-Астапово: Слідами Байрона і Толстого», своєрідна подорож по Швейцарії, Росії, літературі та життю автора. З моменту публікації роману «Венерин волосся» в 2005 році, який теж був опублікований в журналі «Знамя», Шишкін працює виключно як письменник. Газета «Neue Zürcher Zeitung» назвала «Венерин волос» одним «з найважливіших романів сучасної російської літератури». «Венерин волос» був також відзначений численними нагородами, в тому числі російською премією «Національний бестселер» (2005), а також Міжнародною літературною премією Будинку культури народів світу в Берліні в 2011 році. У тому ж році не тільки критики, а й народне голосування присудили роману перше місце на одержання найпрестижнішої російської літературної премії Велика книга. Таким чином, Михайло Шишкін є досі єдиним російським письменником, який отримав всі три найважливіші літературні нагороди в Росії. В одному з інтерв’ю автор так сформулював особливість своєї творчості: «У моїх романах я хочу поєднати досягнення західної літератури з людяністю російського пера». Газета «The Times Literary Supplement» охарактеризувала російського письменника: «Мова Шишкіна надзвичайно прозора і точна. Вона звучить сучасно, через голови Толстого і Достоєвського звертаючись до традицій Пушкіна.” На думку критиків, незвичайний успіх письменника пояснюється тим, що йому вдається поєднати дві протилежності в літературі — вибагливість і захопливість.

Твори автора інсценовані в кращих московських театрах, зокрема, Майстерня Фоменко („Самое важное“ за романом „Венерин волос“) і МХАТ („Письмовник“). Книги Шишкіна перекладені на 30 мов. Його есе публікуються в головних світових виданнях: „New York Times“, „Le Mond“, „The Guardian“ і т. д. Живе в Кляйнлютцелі під Базелем. „У цьому холодному космосі людство може вижити тільки тому, що люди огортають і зігрівають планету своєю людяністю.” (Михайло Шишкін)