© private

Мірча Дінеску  [ Румунiя ]

Мірча Дінеску народився 1950 року в Слобозії на сході Румунії. Навчався на журналістському факультеті Академії ім. ШтефанЀ Гіоргіу і з юності писав вірші. Його поетичний доробок було відзначено премією спілки письменників Румунії та у 1978 році премією ім. Міхая Емінеску Румунської Академії наук. З роками поет посів критичну позицію  стосовно режиму Чаушеску, і через це у 1985 році йому було заборонено публікувати свої твори. Його збірка „Moartea citeşte ziarul“ („Смерть читає газету“) вийшла 1988 року в Амстердамі, а в 1989 році його творчість було відзначено Міжнародною літературною премією Нідерландів (Poetry International Award).

Навесні 1989 року, незадовго до політичних змін у Східній Європі, французька газета «Libération» опублікувала інтерв’ю з Мірчею Дінеску. Після цього письменник втратив посаду редактора журналу «România literară» і в наступні роки перебував під домашнім арештом. Багато літераторів та вчених виступали на його захист перед головою спілки письменників, але жоден із них не протестував проти репресій режиму. Це підштовхнуло Дінеску до  заяви від 11 листопада 1989 року, в якій він звинуватив румунську інтелігенцію в улесливості до Чаушеску, а журналістів назвав «апостолами культу особи». У грудні 1989 року Дінеску зіграв визначну роль у румунській революції й першим проголосив падіння комуністичної диктатури.

З 1990 по 1996 роки він очолював спілку румунських письменників і заснував  сатиричний журнал „Academia Caţavencu”. Полишивши пост голови спілки, заснував у 1998 році ще два сатиричні журнали. 1991 року Мірча Дінеску отримав від Аугсбурзького університету звання почесного громадянина. Його збірки „Proprietarul de poduri“ (1976) „Exỉl pe–o boabă de piper“ (1983) та  „O Betie cu Marx“ (1996) перекладені багатьма мовами. Вони являють собою «поперечний зріз життєвої праці від сімдесятих років до періоду домашнього арешту, коли під загрозою було його життя». Поет не ставив собі за мету писати політичні вірші, однак однією з головних тем його творів є політичне насилля. «У той час я відчував себе захищеним бронею паперу, аркушами, на яких були надруковані мої слова іншими мовами. Таким чином я поборов страх смерті. Саме словам я вдячний за домашній арешт. Завдяки словам я відчув новий, зовсім інший смак свободи».

Як громадський діяч Дінеску регулярно публікується в пресі й виступає на телебаченні. Він також є ведучим програми «Politica сі Delicateturi» („Політика та делікатеси“).

Переклади окремих творів Мірчі Дінеску  з‘явились у Великій Британії, Франції, Швеції, Угорщині, Сербії, Болгарії та Росії. З 2000 по 2016 роки  він мав два мандати CNSAS, Національної ради, на вивчення архівів Securitate. З 1997 року активно підтримує  проект перетворення занедбаного порту на Дунаї в «культурну гавань», де  митці під егідою фонду Дінеску реалізують творчі проекти, а також долучаються до суміжних сфер (ферм, виноробень, ресторанів і готелів), трансформуючи «бідність в екологію»,  «гастрономію в поезію».

Бібліографія

Ein Maulkorb fürs Gras

Видавництво: Ammann

Цюрих, 1990

Poèmes

[Вступне слово: Ежен Іонеско]

Видавництво: Albin Michel

Париж, 1989

[Переклад французькою: Ален Паруї]

De Dood leest de krant

Видавництво: Meulenhoff

Амстердам, 1990

[Перекл.нідерл.: Ян Віллем Бос]

O beţie cu Marx

Видавництво: Seara

Бухарест, 1996

Colierul din bomboane de coliva

Видавництво Фонду поезії «Mircea Dinescu»

Бухарест, 2017