Ніно Харатішвілі [ Грузія / Німеччина ]

 

 

© Hartwig Klappert

© Hartwig Klappert

події

Бібліографія

Other languages:
Das achte Leben (Für Brilka), 2014
Zorn, 2011
Mein sanfter Zwilling, 2011
Juja, 2010
Georgia / Liv Stein. Zwei Stücke, 2009

Біографія

Ніно Харатішвілі народилася 1983 року в Тбілісі (Грузія). Спочатку навчалася на кінорежисера в Тбіліському державному інституті театру та кіно, а в 2003–2007 роках студіювала театральну режисуру в Гамбурзі в академії театру. Ще підлітком організувала німецько-грузинське театральне угруповання «Fliedertheater», яким керувала від 1998-го до 2003 року, регулярно писала для нього п’єси й ставила тут вистави. Пізніше працювала як режисер в інших театрах. Зокрема, 2006 року вона вперше поставила власну п’єсу «Z» в театрі «Талія» (Гамбург), а 2011 року – п’єсу «Життя риб» у Німецькому Театрі в Геттінгені. У рамках співпраці берлінського Німецького Театру й братиславського Словацького національного театру авторка написала для проекту «Мистецтво старіння» Європейської театральної конвенції драму «Країна перших речей / Bludičky», світова прем’єра якого під режисурою Брита Бартковяка відбулася 2014 року. Драматичні роботи Харатішвілі неодноразово здобували відзнаки, зокрема головну премію Heidelberger Stückemarkt у 2010 році й Літературну премію імені Адельберта фон Шаміссо у 2010 році.

Окрім п’єс «Грузія / Лів Штайн» (2009) та «Лють» (2011), а також оповідання «Двоюрідний брат Бекіна» (2001), Харатішвілі на сьогодні опублікувала ще три романи. У дебютному романі «Жужа» постає питання про те, як книга однієї самогубиці змусила у Франції в 70-их роках звести рахунки з життям кількох молодих жінок. Крім того, твір порушує теми авторства й правдивості літератури. Рецензія у «Frankfurter Rundschau» підкреслює безпосередній зв’язок авторки з мовою, що, з огляду на її попередню театральну діяльність, не дивно, а також характеризує роман як “живу суміш криміналістичних, автобіографічних і міфологічних елементів”. У 2011 році «Жужа» була відзначена премією Будинку Будденброків у місті Любек, після чого, в тому ж таки році, другий роман авторки «Мій ніжний близнюк» (2011) був відзначений премією Hotlist незалежних видавництв. За свій найновіший роман «Восьме життя» (2014) авторка отримала стипендію «Долання кордонів» Фонду ім. Роберта Боша для проведення досліджень у Росії та Грузії. Саме в Грузії на зламі ХІХ–ХХ століть із народження дочки власника шоколадної фабрики Стасіас починається великий сімейний епос. Він охоплює понад 1300 сторінок і шість поколінь, показуючи, як історичні потрясіння впливають на людське життя. Оповідь захоплює читача влучним змалюванням персонажів, напруженою драматургією та чорним гумором.

Харатішвілі, яка 2015 року отримала премію Literaturpreis des Kulturkreises der deutschen Wirtschaft, живе й працює вільним письменником та режисером у Гамбурзі.