© Hartwig Klappert

© Hartwig Klappert


Сема Кайгусуз [ Туреччина ]

Сема Кайгусуз народилася 1972 року в турецькому прибережному місті Самсун. Її дитинство було сповнене змінами місць проживання, оскільки її батька, який був на військовій службі, перекидали до різних міст Анатолії. Саме тому вже змалечку Сема поринула в культурне та природне розмаїття своєї батьківщини, з яких і сьогодні складається наративна панорама її літературних творів. Упродовж 1990–1994 років Кайгусуз вивчала в Анкарі соціальні комунікації й саме тоді написала свої перші оповідання, відзначені не надто престижними преміями. Після завершення студій переїхала до Стамбула, де працювала над різними оповіданнями, що були опубліковані в кількох збірках.

Уже перша збірка оповідань «Посередині половини» (1997) свідчила про те, що для Кайгусуз особливо цікавою є внутрішня боротьба людини з небажаними або прихованими рисами її особистості. Перетворення й смерть так само важливі, як і пошук справжньої внутрішньої домівки, доступу до якої частенько немає. Після двох наступних збірок прози «Пляма ящика» (2000) й «Точка насичення» (2002) Сему Кайгусуз почали трактувати як особливий голос молодої турецької літератури нового тисячоліття, зосереджений на розгляді власної ідентичності й індивідуальності. Завдяки дебютному роману «Вино й золото» (2006) про молоду жінку, яка зіштовхується зі зруйнованою ідентичністю свого батька-алкоголіка й самостійно намагається залікувати його душевні рани вигаданими міфологічними оповідями, Кайгусуз здобула славу далеко за межами своєї країни. Після публікації в книзі «Мультикультурність 2.0: Ласкаво просимо до Німеччини – країни для імміграції» (2011) вийшла її збірка оповідань «Чорна жовч» (2012) про особливості сприйняття стамбульської поетки Бірхан Кескін та роман «Султан і поет» (2013). Для всіх творів Кайгусуз характерна музично натхненна й водночас сповнена образів мова, що гармоніює з потаємним внутрішнім життям героїв оповіді.

Крім того, авторка працювала в інших художніх жанрах, зокрема, написала сценарій до фільму Есіма Устаоглу «Скриня Пандори» (2007), який 2008 року отримав нагороду «Золота мушля» на міжнародному кінофестивалі в Сан-Себастьяні. Сама Кайгусуз була відзначена премією Кудрета Джевдета й літературною премією France-Turquie. Отримавши стипендію DAAD, провела 2010 рік у Берліні. На сьогодні живе в Стамбулі, де, зокрема, викладає креативне письмо.

 

Бібліографія

Schwarze Galle, 2013
Der Bettler und Gott [In: Multikultur 2.0: Willkommen im Einwanderungsland Deutschland,
herausgegeben von Arjun Appadurai und Susanne Stemmler], 2011
Wein und Gold, 2008