Войцех Кучок [ Польща ]

Войцех Кучок народився 1972 року в польському місті Хожув. Закінчив Сілезький університет у місті Катовіце і працював у газетах Tygodnik, Powszechny, а також у щоквартальному виданні Res Publica Nowa та журналі Kino. Крім того, він пише лірику та коротку прозу.

Перша збірка оповідань Кучока „Opowieści słychane» (1999) була номінована на престижну польську літературну премію Ніке (Nike). Через чотири роки він отримав цю премію за перший роман „Gnój“ (2003). Життя верхньосілезької родини К. схоже на похмуре замкнене коло фанатизму, нудьги та жорстокості. В першій частині роману під заголовком „Damals“/ „Тоді“ читачу повідомляється передісторія подій, а в частині під заголовком „Dann“/ „Тепер“ оповідач від першої особи зображує власне дитинство як нескінченну низку кривд і образ– насамперед з боку батька, „cтарого К“, котрий знущався з малого. В останній частині твору під заголовком „Danach“/ „Після“ головний герой вже здатний тільки на фантазії про помсту, в яких будинок, де мешкають ненависні члени сім‘ї, підтоплює гнила жижа, і все йде прахом. За допомогою лаконічних описів, вражаючих образів та влучних реплік Кучок пише епізоди, що поєднують у собі серйозність і жарт, іронію та меланхолію, трагічне та комічне, відстороненість та емпатію, точність та амбівалентність. Автор чудово знається на стилях і надає тексту витонченої музичної структури. Його твори нерідко порівнюють із прозовими текстами Вітольда Гомбровича.

Кучок написав сценарій до фільму „Pręgi“ («Удари»), що був удостоєний головної премії Польського кінофестивалю в Гдині й номінований на Премію «Оскар» у категорії „Найкращий фільм іноземною мовою“. Його збірка оповідань „Widmokrąg“ (2004) містить п‘ять коротких творів і чотири так звані „інтерлюдії“ про зворотний бік кохання. У своєму есеї „Bemerkungen über den katholischen Nationalismus“, що був опублікований 2007 року в літературному журналі Sprache im technischen Zeitalter, Кучок критикує лицемірство, святенництво та націоналізм у рідній країні. У збірці „To piekielne kino“ (2006) зібрано 15 статей, присвячених скандальним фільмам таких режисерів як Пазоліні, Ханеке, фон Трієр, Грінвей. Кучок захищає порушення багатьох табу (смерть, сексуальність, насильство), критикуючи поверхневість популярного кіно.

Роман „Senność“ (2008) оповідає про трьох молодих людей, які хочуть вирватися з полону летаргії й радикально змінити власне життя. Автору вдається створити портрет роз‘єднаної Польщі в епоху правління Качинських. Кучок також написав сценарій для екранізації цього роману.

Автор живе поперемінно у Кракові та Хожуві.