Крістіна Егін [Естонія]
Крістіна Егін (народилася 18 липня 1977 року) – естонська поетеса, перекладачка, співачка та авторка пісень.
Крістіна Егін почала публікувати свої вірші ще під час навчання в Тартуському університеті, де вона була членом літературної групи Erakkond (Група відлюдників). Здобула ступінь магістра компаративістики та естонського фольклору в Тартуському університеті за дослідження архаїчних естонських народних пісень. Співала у фольклорному ансамблі, працювала перекладачкою, вчителькою танців, журналісткою, а також казкаркою у школі для дітей з особливими потребами. Її поетична проза вперше з’явилася у книжковій формі у збірці оповідань під назвою Pillipuhujanaine japommipanijanaine («Жінка-трубач і жінка-бомбардир», 2006). Вона також написала книгу казок і п’єсу.
Її часто запрошують до участі в міжнародних літературних фестивалях. У 2008 році за допомогою своїх батьків Лі Сеппель та Андреса Егіна вона організувала 1-й Міжнародний поетичний фестиваль «Повний місяць», який був її давньою мрією. Фестиваль зібрав двадцять чотири поетів, співаків і авторів пісень з Естонії та з-за кордону, від Шетландських островів на заході до Японії на сході.
Вірші Крістіни Егін перекладені кількома мовами: англійською, російською, шведською, словенською, ісландською, фінською, словацькою, удмуртською, комі, німецькою, ірландською та валлійською. Збірка її вибраних віршів «Барабани тиші» (2007), перекладена Ільмаром Лехтпере англійською мовою, отримала премію Поетичного товариства Попеску за європейську поезію в перекладі. Збірка англійською мовою «Запах твоєї тіні», добірка віршів з книги Ехін «Декретна відпустка» (2009), також у перекладі Ільмара Лехтпере, опублікована у квітні 2010 року видавництвом «Arc Publications», отримала нагороду «Рекомендований переклад» від Поетичного товариства «Poetry Book Society».
Її вірші та проза чітко написані з жіночої перспективи. Глибоке духовне почуття в її чутливій і повітряній поезії дуже приземлене і сильне, з корінням у фіно-угорській культурі. Творчість Егін вражає своєю сучасністю та актуальністю, але водночас сповнена вікової мудрості. Вона часто звертається до фольклору та традицій і вважає себе спадкоємицею давньої естонської традиції жінок-співачок-поетес. Її поезія та проза відображають сильне почуття спадкоємності, цілісний погляд на світ, який цінує давню поетичну та музичну спадщину Естонії, інтегруючи її у світ, в якому ми живемо сьогодні. Егін з великою шаною ставиться до природи і оспівує у своїй творчості жіноче начало. Любов між чоловіком і жінкою, вогнем і водою також є постійною темою, про яку вона пише з притаманною їй чесністю. Її остання поезія також має інший фокус – глибоке почуття материнської любові до своєї дитини.
Її остання поетична збірка «Janu on kõikidel üks» була опублікована у 2020 році.