Вступна промова Оксани Забужко на IV Міжнародному літературному фестивалі в Одесі

Оксана Забужко

26.09.2019

Будинок Вчених, Одеса.

Дорогі друзі, читачі й колеґи! Вельмишановне товариство!

Організатори попросили мене сказати цьогорічному фестивалеві слово на привітання, за що їм від мене сердечна дяка: вперше в житті я відчула себе так, ніби маю вітати корабель, що прибуває в порт.

Це бентежне відчуття, бозна-звідки знайоме, як із забутих фільмів чи снів: ти стоїш на причалі, вітер з моря куйовдить тобі волосся, за спиною в тебе грає (для повноти картини) духовий оркестр, хвилюється юрба, – а в бухту входить корабель, і це завжди одне з найпрекрасніших видовищ на світі, – на палубі рух і метушня, гримить ланцюг, падає якір, викидаються трапи – і все, чим вантажено судно й чому екіпаж (тобто, фестивальний оргкомітет) присвятив безсонні ночі й море труду, щоб доставити в пункт призначення, нарешті виноситься з кают і трюмів на публіку – стає видимим.

Українці – морська нація, і, очевидно, цей образ ховався в мене десь у прошивці колективного несвідомого, щоб активізуватися саме тепер і тут, в Одесі. Бо Одеса – це безумовно магічне місто: місто-полукровка, місто-суржик, як усі середземноморські міста, від Касабланки до Стамбула. В її сонних жилах змішалася кров Великого Князівства Литовського й Генуезької республіки, Кримського ханства й Запорізької Січі, плюс іще з півдесятка нині щезлих державних утворень різного ступеня давности й міфологізованости, – а такі міста, як високородні красуні, продовжують чарувати навіть тоді, коли від давньої вроди лишаються хіба зморшки й руїни, – з тої простої причини, що вони невичерпні. Концентрація історій на квадратний кілометр тут завжди перевищує людську здатність їх розказати. Одеса ж – як і Україна загалом – на додачу ще й майже ціле останнє століття була позбавлена можливости говорити про себе всіма своїми природними голосами, – замість питомої для цих берегів культурної поліфонії їй силоміць нав’язувано було монодію, і тепер накопичений у міжчасі обсяг нерозказаного дражнить її, наче ті невидимі рештки Хаджибейського замку, який, за переказом, лежить на глибині двох метрів десь у центрі під Приморським бульваром, мов скарб під підлогою старого дому. Не далі як місяць тому газети сповістили, ніби завдяки георадару вдалося нарешті достеменно визначити його розташування, і в Одесі з новою силою спалахнули дискусії про те, чи починати відлік історії міста від руйнування замку (тоді воно виходить зовсім молоденьке, 200-літнє), чи від першої літописної згадки (тоді воно одразу стає 600-літнім), а чи, може, взагалі від будування замку (тоді замок таки треба викопати й встановити точний вік). При всій сюрреалістичності сюжету (чи багато знайдеться в Європі міст, котрі не знали б напевно, скільки їм років, двісті чи шістсот?..), годі заперечити, що в ньому є акурат та магія, яка не залишить байдужим жодного письменника: це вже література in fluenti, в процесі творення, де Одеса – одночасно і герой, і автор, що сам вирішує, яким бути героєві. А саме такий стан незавершеної міфотворчости й робить місто ідеальним поживним бульйоном для літератури – незалежно від того, скільки письменників тут народилося і скільки звідси виїхало.

І я можу зрозуміти, чому найновіший – виданий торік – роман про Одесу, авторства молодого одесита Івана Козленка, називається, за епіграфом із В.Берроуза, «Танжер», і чому в ньому наші часи злипаються з розстріляними 1920-ми, з тодішнім «українським Голлівудом» – Одеською кінофабрикою, на якій працювали несправедливо забуті генії та автори інших, також несправедливо забутих одеських романів: тому, що в музеї Одеської кіностудії про них усіх, кого свого часу Радянська влада була визнала політично неблагонадійними, не згадують і досі, і їхні безтілесні тіні марно шарудять у цьому просторі, прикидаючись платановим листям під ногами. Отож у текст, який виявляється до них відкритим, вони з готовністю вдираються одразу цілою юрбою, поспішаючи висловитися за всі десятиліття мовчання, збиваючи тексту дихання, рвучи плівку, вимагаючи приміток, – і творячи таким чином чи то римейк 1920-х, а чи те, що в майбутньому зможе стати «новим одеським стилем», наразі ж якнайкраще передає власне отой стан незавершеної міфотворчости…

І в мене, хоч ні з якої сторони й не одеситки, також є тут «свої тіні» – ті мої літературні попередники, яких я тепер уявляю за своєю спиною у вигляді святково збудженої юрби, що зустрічає в Одеському порту наш фестивальний корабель. 100 років тому, весною 1918-го, тут гуляв із мамою, роздивляючись новенькі прапори на кораблях українського флоту, 7-літній син помічника мічмана, згодом письменник по-своєму трагічної долі, дарма що радянський лауреат і орденоносець, – Михайло Стельмах. Після поразки Української Народної Республіки й приходу більшовиків родина Стельмахів утекла з Одеси в глибинку, прикинулась селянською, і з цією прибраною біографією письменник весь вік і прожив, – а в 1970-ті, коли хвиля репресій проти української інтеліґенції загрожувала так само викинути в глибинку, тільки вже з Києва, моїх батьків, він використав усі свої лауреатські повноваження, щоб порятувати нашу родину, і саме йому я завдячую й першою передмовою до моїх, іще дитячих, віршів, і першими публікаціями, – і подумки виструнчуюсь, відчуваючи тут за собою Стельмахову присутність: знаю, що він був би несказанно втішений бачити своє рідне місто – портом приписки міжнародного письменницького десанту…

А трохи раніше, 105 років тому, по Ланжерону востаннє прогулювалась, у білому капелюсі й чорних мереживних мітенках (збереглося фото), мабуть, найбільш «середземноморська» за групою крови письменниця 20-го століття – моя улюблена Леся Українка, в чиїй житейській біографії Одеса, щоправда, так і лишилась нереалізованим проектом (один час вона сподівалася стати редакторкою місцевої газети «Южные записки» і всерйоз обдумувала переїзд сюди разом із чоловіком), але в її текстах, завжди обернених лицем до моря, уважний читач впізнає й запах тутешніх акацій, і Хаджибейський лиман, і шабський виноград, і навіть знамениті катакомби, куди вона спускалася з одеськими друзями, – римські катакомби, в яких переховуються героїні її драм з історії раннього християнства, почалися, без сумніву, звідси, з одеських… Хто, як не вона, наша велика «європеїзаторка», котра в своїх драмах і поемах переписала з жіночої точки зору всю базову європейську міфологію, від Троянської війни (в «Кассандрі») до лицарського циклу й леґенди про Дон Жуана («в «Камінному господарі»), могла б більше порадіти з того, що в місті, в якому вона ще юною дівчиною складала плани перекладу західних літератур на заборонену українську і сама перекладала з подругами Мопассана, Гауптмана й Леконта де Ліля, – от уже четвертий рік поспіль гостить фестиваль нових сучасників, що представляють 12 літератур світу?..

А от іще одна постать: того самого 1913-го року востаннє дивився тут на море один із багатолітніх «стовпів» одеського книгарства Михайло Комаров, видавець, критик і бібліограф, власник унікальної україністичної бібліотеки, яку він заповів Одесі, тільки що Одеса її зберегти вже не змогла – як не змогла зберегти навіть його могили (Друге християнське кладовище, на якому його поховали, було знищено більшовиками, а з усієї великої родини Комарових, з семи дітей вижив тільки один син, який після першого заслання, не чекаючи продовження, втік аж у Таджикистан). Імені Комарових, попри численні громадські петиції, на мапі Одеси не з’явилося й донині, але в моїй юрбі вони всі махають руками, радісно вітаючи наш корабель: красуня перекладачка Маргарита-Ґретхен із чоловіком, професором мінералогії Одеського університету, розумниця Люба, що скінчила в Сорбонні медицину, захистила докторську й безслідно зникла в 1937-му, Галя, талановита поетеса й також перекладачка, зникла в 1938-му, і той самий Богдан, видатний ботанік, єдиний, хто вмер своєю смертю, доживши до старості, але так і не отримавши за життя ні реабілітації, ні дозволу повернутися в Україну, – всі вони замолоду працювали над тим, щоб зробити Україну повноправним учасником міжкультурного діалогу, за це й були призначені на знищення, і тому, безвідносно до того, що їхнє повернення додому так затяглося, – сьогодні і їхнє свято також…

До чого я це все розповідаю? Мені чимало доводиться їздити по літературних фестивалях різного формату, і я бачу, як поступово наростає на всіх широтах сумнів щодо ефективности самої цієї форми побутування літератури – щодо фестивалю як культурної інституції. Воно й зрозуміло: дедалі більше людей здає собі справу, що живемо в час розгоряння нової світової війни, – її можна, звичайно, не помічати, переконавши себе, ніби вона «десь далеко» –в Грузії, в Сирії, в Україні, а «з нами нічого подібного трапитися не може», – але дитячі заклинання проти реальности добрі до пори, до часу, а бути дорослим – це, зокрема, означає й розуміти, що з кожним, без винятку, може трапитися все, що вже траплялося з кимось іншим. І тут неминуче виникає питання, а що ж може (могла) в цих умовах зробити культура, і чому вона не підготувала людство до тої реальности, яка зараз припікає нам у п’яти, мов глухо бурмочуча поверхня вулкана, – а відтак і неприємна підозра, чи нас, часом, не одурено – чи не тішились ми були по нішах своїх фестивалів, як діти в манежику, розумними бесідами та добрими винами, творячи круг себе те, що в соцмережах зветься «бульбашками фільтрів», поки за межами наших ніш цілі нації спочатку масово переставали читати, а відтак голосували за настільки відвертих шахраїв, що справді важко повірити, як таке могло трапитись із нами, такими красивими й розумними?..

Нещодавно від моїх польських друзів, котрі вже не перший рік не можуть оговтатись від власне такого жорстокого пробудження, я почула рішучий вирок – мовляв, усі ці фестивалі ні до чого, якщо немає системних урядових програм з промоції читання. Але досвід моєї країни інший. Я походжу з культури, яка за всю модерну й постмодерну добу навряд чи набере в календарі, сукупно, хоча б десяток років системної державної підтримки і яка натомість покоління за поколінням вчилася виживати в обхід і всупереч усім урядовим програмам, оскільки ці програми більшість історичного часу були вицілені проти неї. Парадоксальним чином, саме сьогодні, в умовах глобальної кризи, це виявляється дуже непоганою школою Realpolitik (роби що можеш, і будь що буде!), і невипадково нинішня російсько-українська війна на всій «мирній» території країни обернулась сплеском культурної активности й просто-таки гарячковим пожвавленням фестивального життя. Українці звикли, що кожна доступна форма комунікації – а годі заперечувати, що літературний фестиваль має на меті саме комунікацію, – є сама собою благо, свого роду зернятко Майдану, бо там, де збираються люди, об’єднані спільними цінностями, влада шахраїв закінчується, – і тільки там, з обміну живими людськими енергіями, має шанс народитися щось нове. Тож ми не просто фестивалимо – ми розбудовуємо в суспільстві горизонтальні зв’язки поза наявними інституціями: інвестуємо в майбутнє.

Тому я не можу не поаплодувати, з цілого серця, тій блискучій німецько-швейцарській культурологічній інтуїції, з якої кілька років тому зродилась ідея – щороку привозити на українське чорноморське узбережжя красивий, добірний корабель світової літератури. Цей корабель потрібен Одесі. І навпаки – Одеса потрібна цьому кораблю.

Нехай щастить!

 

Голоси авторів 2018

Анушка Равішанкар (Індія)

Величезне дякую за те, що запросили мене на фестиваль. Я чудово провела час як з дітьми на моїх читаннях, так і з іншими авторами, а також перекладачами та модераторами. Це були декілька днів, які дуже збагатили та стимулювали мене.

Я мала одне читання у Театрі ляльок і два у школах. В театрі було 150 дітей, і там у нас відбулась найцікавіща розмова про монстрів під ліжками. Ми також заспівали кілька смішних пісень.

Обидва шкільні читання були чудовими, з обдарованими дітьми, сповненим цікавості та ентузіазму. Друге читання, у школі № 64, на вул. Маліновського, виділялося ще й участю вчителів. Діти ставили чудові запитання. Вони були захоплені, зацікавлені та гарно реагували. А це найкраща нагорода для дитячого автора! Діти в обох школах запитували, чи зможуть вони отримати українську версію книги. Тому я намагаюся зв’язатися з видавцем в Україні. Сподіваюся, що це спрацює!

Особливо заслуговує згадки актор, який читав текст. Звичайно, я не могла зрозуміти жодного слова, але я бачила, що він виконав чудову роботу з реакції дітей, і я могла відчувати, що він дійсно налагодив з ними контакт.

Дякую ще раз за те, що запросили мене. Це дуже важливий фестиваль, і я мала за честь бути його частиною.

 

 

Представляем стихи и автобиографию Вольфа Бирмана на русском.

Download the PDF file .

Ми раді вітати Вас на концерті на Потьомкінських сходах!

Програма IV Міжнародного літературного фестивалю в Одесі

Downoad

Ми раді оголосити попередню програму IV Міжнародного літературного фестивалю в Одесі!

25 09 ‒ 30 09 2018

Вхід безкоштовний!

 24 ВЕРЕСЕНЬ | ПОНЕДIЛОК

 ПРЕС-ЦЕНТР »ОДЕСИТ« 

11 00 ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ

[У співпраці з ДЕПАРТАМЕНТОМ КУЛЬТУРИ I ТУРИЗМУ ОДЕСЬКОЇ МIСЬКОЇ РАДИ]

 

25 ВЕРЕСЕНЬ | ВIВТОРОК

ПОТЬОМКIНСЬКI СХОДИ [у випадку поганої погоди: ТЕРМІНАЛ 42]

16 30 – 18 00

СЕРГІЙ ЖАДАН УКРАЇНА|»Мій друг — машиніст крана«, Вірші Педро Ленца

З 1991 року поет Сергій Жадан — володар численних премій — є однією з найпомітніших постатей харківської літературної сцени. Крім літературної творчості, він також займається художнім перекладом. Сергій Жадан читатиме переклади швейцарського поета Педро Ленца, видані в Україні під назвою »Мій друг — машиніст крана«.

німецька/ українська

ПОТЬОМКIНСЬКI СХОДИ [у випадку поганої погоди: ТЕРМІНАЛ 42]

18 00 – 20 00

ВОЛЬФ ТА ПАМЕЛА БІРМАН НІМЕЧЧИНА|КОНЦЕРТ

Поет і бард Вольф  Бірман – відомий дисидент, якого у 1976 році позбавили громадянства НДР, – на Заході активно долучався до руху за мир та проти атомної зброї, а нині  виступає проти зневаги демократичних цінностей. Разом із Памелою Бірман він презентує добре знані пісні, написані протягом п’ятдесяти років німецької історії. За словами Гельмута Шмідта, Вольф Бірман зробив внесок у становлення німецької ідентичності.

німецька

 

ПОТЬОМКIНСЬКI СХОДИ [у випадку поганої погоди: ТЕРМІНАЛ 42]

20 00 – 23 00

КОНЦЕРТ ГУРТУ »ЖАДАН I СОБАКИ« УКРАЇНА|»МАЛЬВЫ«

Концерт панк-гурту »Жадан і собаки» відбудеться на Потьомкінських сходах — в історичному місці, відомому завдяки кінострічці Сергія Ейзенштейна »Броненосець “Потьомкін”«. Гурт був заснований 2007 року в Харкові й сьогодні є одним із найвідоміших музичних колективів на території України. Його тексти порушують теми периферійної ідентичності, політики, лібералізму, а також глобальних та національних проблем.

Барабани — Віталій Бронішевський

Бас — Андрій Пивоваров

Гітара — Євген Турчинов

Клавішні — Сергій Кулаєнко

Труба — Артем Дмитриченков

Тромбон — Олександр Меренчук

Вокал — Сергій Жадан

Звукорежисер — Станіслав Бронішевський

ВЕРЕСЕНЬ 26 | СЕРЕДА

ТЕАТР ЛЯЛЬОК

09 00 – 10 30

 Меґ Розофф США/Велика Британія|»Як я живу тепер«

У своєму бестселері »Як я живу тепер« [2000] Меґ Розофф розповідає історію першого кохання, вимальовуючи загрозливу і неясну картину перевернутого догори дриґом світу. Завдяки цьому роману авторка миттєво здобула популярність і була удостоєна численних нагород.

Модератор: МАЙЯ ДIМЕРЛI | Вікова категорія: 14–16

Текст читає: НІНЕЛЬ НАТОЧА

англійська/ українська

ТЕАТР ЛЯЛЬОК 

12 00 – 13 30

ЮРIЙ БЕДРИКУКРАЇНА|»сИнозаврикам і диплодоЦям«

У своїх творах Юрій Бедрик поєднує поетичну образність із по-дитячому жвавим, творчим мисленням. Він читатиме вірші з книг »Снюсь-нюсь-нюсь«, »Тьотя Бегемотя«, а також поезії та скоромовки з поки що не опублікованого рукопису під назвою »Сінозаврикам і диплодозям«.

Модератор: ГАЛИНА ДОЛЬНИК | Вікова категорія: 6 – 9

українська

 ТЕРМІНАЛ 42

16 00 – 17 00

 Самюель Шимон Ірак/Велика Британія |»Багдад-нуар«

Самюель Шимон читатиме з антології »Багдад-нуар«, до якої увійшли 14 текстів, кожен із яких присвячений окремому району або місцю в Багдаді. Ця антологія є портретом одного з найбільш понівечених війною міст у світі. Більшість оповідань описують події після вторгнення американських військ до Іраку в 2003 році.

Модератор: ЮРКО ПРОХАСЬКО

Текст читає: ДІАНА МАЛА

англійська/ українська

ТЕРМІНАЛ 42

17 00 – 18 30

ВIТОЛЬД ШАБЛОВСЬКИЙПольща|»Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині«

Вітольд Шабловський читатиме з книжки »Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині« [2017], що була перекладена українською. У цій книжці досліджується різня поляків на Волині в 1943 році, коли за часів німецької окупації українці вбили понад 100 000 цивільних поляків. Для написання цього репортажу він розшукував останніх свідків цієї події в Україні та запитував їх, ким були українці, які допомагали своїм польським сусідам.

СЕРГIЙ ОСОКАУКРАЇНА|»Нічні купання в серпні«

У збірці короткої прози »Нічні купання в серпні« Сергій Осока досліджує екзистенційні досвіди голоду, старіння, хвороби, немічності, безнадії та відчуження. Серед іншого автор читатиме уривок, у якому розповідається про офтальмологічну клініку в Одесі.

Модератор: ЮРКО ПРОХАСЬКО

Текст читає: МАКСИМ ЛИННИК

англійська/ українська

ТЕРМІНАЛ 42

18 30 – 19 30

 Пам’ять, говори! I: ЮРКО ПРОХАСЬКО УКРАЇНА |ЙОЗЕФ РОТ

Літературознавець, письменник і перекладач Юрко Прохасько згадуватиме про австро-угорського письменника і журналіста Йозефа Рота [1894-1939], чиї романи »Готель Савой«,»Йов« і »Фальшива вага« він переклав українською мовою.

англійська/ українська

ОДЕСЬКИЙ БУДИНОК ВЧЕНИХ

20 00 Відкриття фестивалю

ВСТУПНА ПРОМОВА: Оксана Забужко УКРАЇНА

англійська/ німецька/ українська

 ВЕРЕСЕНЬ 27 ЧЕТВЕР

 ТЕАТР ЛЯЛЬОК

09 00 – 10 30

БЕТТЕ ВЕСТЕРА НIДЕРЛАНДИ | »Звична річ«

Збірка віршів Бетте Вестера »Звична річ« [2014] розрахована на дітей від 8 до 10 років. Вона прямо розповідає про смерть і пов’язані з нею емоції. Та попри те, що авторка називає горе, страх, спротив і смиренність своїми іменами, її книжка не є похмурою: завдяки гумору вона по-справжньому втішає, показуючи смерть як звичну й неминучу частину життя.

Модератор: МАЙЯ ДIМЕРЛI | Вікова група: 8–10

Текст читає: НІНЕЛЬ НАТОЧА

англійська/ українська

ТЕАТР ЛЯЛЬОК

10 30 – 12 00

 АНУШКА РАВІШАНКАР ІНДІЯ|»МОЙН ТА МОНСТР«

Однієї ночі Мойн знаходить у себе під ліжком монстра. Хлопець мусить миритися з новим сусідом, що не так уже й просто, адже монстр їсть лише банани, співає химерні пісні й постійно змінює зачіску. Врешті-решт Мойн вирішує відправити Монстра туди, звідки той прийшов. Індійська письменниця Анушка Равішанкар пише з неперевершеним почуттям гумору тексти для дітей і »вражає юного читача діалогами та грою слів« [газета »NZZ«].

Модератор: МАЙЯ ДIМЕРЛI | Вікова категорія: 6–9

Текст читає: ВАДИМ ГОЛОВКО

англійська/ українська

ТЕАТР ЛЯЛЬОК

12 00 – 13 30

 ОЛЕКСАНДР ДЕРМАНСЬКИЙУКРАЇНА|»Маляка — принцеса Драконії«

Відомий автор дитячих книжок Сашко Дерманський, чиї твори були неодноразово рекомендовані Міністерством освіти України до вивчення у школі, читатиме уривки з книжки »Маляка — принцеса Драконії«. За сюжетом учні школи драконів Драго і Пиптик вчаться не тільки як розпізнати, а і як проковтнути принцесу! Вони вирушають на пошуки принцеси Маляки. Але ж як її розпізнати, якщо вони ніколи її не бачили?

Модератор: ДАНИЛО ІЛЬНИЦЬКИЙ | Вікова група: 8-9

українська

ЛIТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ЗОЛОТА ЗАЛА

15 00 – 16 30

ВОЛОДОМИР КАДЕНКОУКРАЇНА|»Шкільний черговий«

Презентація Премії імені Ісака Бабеля та творів лауреата 2018 року [ІІ премія]

З 2017 року Премія імені Ісака Бабеля вручається в Одесі за найкращі сучасні російськомовні оповідання авторам з України, Росії та будь-яких інших країн. Засновник премії — Всесвітній клуб одеситів. Співзасновник премії і член журі письменник Валерій Хаїт розповість про мету й результати Премії імені Ісака Бабеля, а також викликаний нею резонанс. Цьогорічний лауреат ІІ премії Володимир Каденко зачитає своє оповідання під назвою »Дежурный по школе« [»Шкільний черговий«].

Модератор: Валерій Хаїт

англійська/російська

ЛIТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ЗОЛОТА ЗАЛА

16 30 – 18 00

 ОКСАНА ЗАБУЖКО УКРАЇНА|»Після третього дзвінка вхід до зали забороняється«

Під час свого виступу Оксана Забужко презентуватиме тексти зі збірки оповідань »Після третього дзвінка вхід до зали забороняється«. У цій збірці представлені як її ранні твори, так і пізніші прозові шедеври, що були перекладені багатьма мовами та заклали фундамент феміністичної автобіографічної прози в Україні.

Філіп Флоріан Румунія|»Усі сови«

У своєму найновішому романі з назвою »Усі сови« Філіп Флоріан розповідає історію двох несхожих між собою друзів, які досліджують дикий міфічний ландшафт Карпат і вивчають мову сов. Спогади про румунські історичні події XX-го століття, якими насичені біографії обох головних персонажів, відображають гострі враження від дитинства, проведеного у країні, де відбувалися політичні репресії.

Модератор: ЮРКО ПРОХАСЬКО

Текст читає: ДІАНА МАЛА

англійська/ українська

ЛIТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ЗОЛОТА ЗАЛА

18.00 – 20.00

ВОЛЬФ БІРМАН НІМЕЧЧИНА|»НЕ ЧЕКАЙ КРАЩИХ ЧАСІВ!«

Рідко трапляється, що особиста доля та історія країни так тісно переплетені, як у житті композитора та поета Вольфа Бірмана, який, за словами Гельмута Шмідта, »зробив внесок у становлення німецької ідентичності«. В автобіографії »Не чекай кращих часів!« Бірман оповідає історію власного життя між Західною та Східною Німеччиною, про батька, що був замордований у Аушвіці як єврей та комуніст, а також про матір, яка під час бомбардування Гамбурга врятувала його із вогняного пекла.

Модератор: ЮРКО ПРОХАСЬКО

Текст читає: НІНЕЛЬ НАТОЧА

німецька/ українська

ТЕРМІНАЛ 42

19 00 20 30

Рольф Госфельд Німеччина| Карл Маркс і ХІХ століття

Карл Маркс був одним із найвидатніших німецьких філософів ХІХ-го століття, чий вплив на сучасне мислення важко переоцінити. Рольф Госфельд пропонує поринути у світ думки цього філософа та звернути увагу на його хиби в умоглядних абстракціях, досі вражаючі відкриття і сповнене пригод життя.

Модератор: ДАНИЛО ІЛЬНИЦЬКИЙ

англійська/ українська

ЛIТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ЗОЛОТА ЗАЛА

20 00 – 21 30

НІЧ ПОЕЗІЇ I: Вєра Павлова РОСІЯ/США, Ґергард Фалькнер Німеччина, Самюель Шимон Ірак/Велика Британія

 Вірші Вєри Павлової, перекладені двадцятьма мовами світу, перевертають усталені ідіоми з ніг на голову та показують, як можуть звучати слова в цілковито нових виразах.

Ґергард Фалькнер, відомий своєю старомодною поезією, читатиме зі збірки »Іґнації: елегії на межі нервового зриву« [2014].

Оселившись 1985 року в Парижі, Самюель Шимон заснував видавництво Gilgamesh Editions, що видало серію поезії та прози арабських авторів, а також його збірку віршів »Старий« [1987] та »Ассирійський хлопчик« [2018]. Автор читатиме вибрані поезії зі своїх збірок.

Модератор: ЮРКО ПРОХАСЬКО

Текст читає: ДІАНА МАЛА

англійська/ українська

 

ВЕРЕСЕНЬ 28 | П’ЯТНИЦЯ

ТЕАТР ЛЯЛЬОК

08 00 – 08 50

З 2016 року громадська діячка Лариса Козловська — володарка численних премій та нагород — започаткувала Дитячий телевізійний  конкурс читців та декламаторів »Зоряна хвиля«, де вона також є авторкою. На сьогодні »Зоряна хвиля« є одним із найвідоміших конкурсів такого типу на території України. Діти різних національностей різними мовами декламують твори українських та іноземних авторів, демонструючи полікультурність Одеси та Одеської області.

Модератор: СВІТЛАНА ЛУКІНА | Вікова категорія: 6–15

Тексти декламують: ПЕРЕМОЖЦІ ТА ЛАУРЕАТИ ДИТЯЧОГО ТЕЛЕВІЗІЙНОГО КОНКУРСУ ЧИТЦІВ ТА ДЕКЛАМАТОРІВ »ЗОРЯНА ХВИЛЯ«

англійська/ українська/ російська

ТЕАТР ЛЯЛЬОК

09 00 – 10 30

ВОЛОДИМИР РУТКIВСЬКИЙУКРАЇНА|»Гості на мітлі«

Автор книг для дітей, прозаїк, поет, лауреат Шевченківської премії [2012] Володимир Рутківський, чия відома пригодницька тетралогія »Джури козака Швайки« була успішно екранізована у 2016 році, читатиме повість-казку »Гості на мітлі«. Завдяки їй відомого автора у 2018 році було включено в Почесні списки Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги (IBBY). Баба-яга та її перший помічник, чорний кіт, отримали завдання викрасти маленьку дівчинку з рідного села та зробити її своєю ученицею. Проте чаклунка дещо перевиконала план.

Модератор: ДАНИЛО ІЛЬНИЦЬКИЙ |  Вікова категорія: 9-11

українська

ТЕАТР ЛЯЛЬОК

10 30 – 12 00

ОЛЕКСАНДР ГАВРОШУКРАЇНА|»Закохані казки«

Олександр Гаврош розглядає жанр казки, що існував із найдавніших часів, не тільки як вид мистецтва, але і як усну народну творчість. Він читатиме тексти зі своєї збірки »Закохані казки« [2017].

Модератор: ГАЛИНА ДОЛЬНИК| Вікова категорія: 8–12

українська

ЛIТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ЗОЛОТА ЗАЛА

17 00 – 18 30

 Рольф Госфельд Німеччина|Геноцид вірмен. Європейська катастрофа

У своїй праці під назвою »Смерть в пустелі: геноцид вірмен« [Мюнхень, 2015] журналіст, автор фільмів та редактор Рольф Госфельд розповідає про перший геноцид ХХ-го століття, який почався навесні 1915 року. Зараз Госфельд обіймає посаду наукового директора інституту досліджень геноциду Lepsiushaus у Потсдамі.

Модератор: ДАНИЛО ІЛЬНИЦЬКИЙ

англійська/ українська

ТЕРМІНАЛ 42

17 00 – 18 30

ВІКТОР ЄРОФЄЄВ РОСІЯ|»Щілина«

У своїй найновішій книжці під назвою »Щель« [»Щілина«] лауреат премії імені В. В. Набокова Віктор Єрофєєв пише про питання буття, аналізуючи межові стани між вірою і знанням, смертю і безсмертям, розумом і безумом, любов’ю і цинізмом, та пропонує по-новому поглянути на Чехова, маркіза де Сада, Рембо, а також на інших російських і західноєвропейських класиків.

ДЬОРДЬ ДАЛОШ Угорщина/Швейцарія|»Спідниця моєї бабусі«

Відомий історик і письменник Дьордь Далош згадуватиме »історії 1950-х років« і читатиме зі своєї збірки оповідань »Спідниця моєї бабусі« [1997]. У цій книжці він намагається відтворити фрагментарні й суперечливі перекази своєї родини, у яких особистий досвід і почуття тісно переплітаються з політикою.

Модератор: ОСТАП СЛИВИНСЬКИЙ

Текст читає: ДІАНА МАЛА

німецька/ російська

 

ЛIТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ЗОЛОТА ЗАЛА

18 30 – 20 00

АННА ТОМАС Німеччина | STOLPERSTEINE

З 1992 року проект Stolpersteine [»Камені спотикання«], започаткований Ґюнтером Демніґом, нагадує про долю людей, які стали жертвами переслідувань, убивств, депортації, вигнання або ж були доведені до самогубства за часів націонал-соціалізму. Ці зворушливі квадратні латунні пластини також є на території України в Переяславі-Хмельницькому, Рівному та Чернівцях.

Модератор: ДАНИЛО ІЛЬНИЦЬКИЙ

англійська/ українська

 ТЕРМІНАЛ 42

18 30 – 20 00

ПАМ’ЯТЬ, ГОВОРИ! II:|ШТЕФАН ЦВАЙФЕЛЬШВЕЙЦАРІЯ

Сад, Руссо і Пруст: садомазохізм як один із принципів перекладу

Штефан Цвайфель, перекладач багатьох класичних творів французької літератури, став відомим завдяки перекладам головних праць Маркіза де Сада «Жустина» і «Жульєтта». Наводячи приклади з творів де Сада, Руссо і Пруста, він говоритиме про садомазохізм як один із принципів перекладу.

Модератор: ОСТАП СЛИВИНСЬКИЙ

німецька/ російська

ЛIТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ЗОЛОТА ЗАЛА

20 00 – 21 30

САША МАРIАННА ЗАЛЬЦМАНННімеччина|»За межами себе«

У дебютному романі Зальцманн »За межами себе«, номінованому в 2017 році на премію German Book Prize, розповідається історія чотирьох поколінь однієї родини, які емігрують з Радянського Союзу до возз’єднаної Німеччини, а відтак до сучасної Туреччини, дослiджуючи межi свого «Я», свiту та мови. Зальцманн зачитає главу, дія якої відбувається в Одесі.

Модератор: ЮЛІЯ ПОМОГАЙБО

Текст читає: ДІАНА МАЛА

німецька/ російська

ТЕРМІНАЛ 42

20 00 – 21 30

 НІЧ ПОЕЗІЇ II: КРІСТІАН УТЦ ШВЕЙЦАРІЯ, БОРИС ХЕРСОНСЬКИЙ УКРАЇНА, Оксана Забужко УКРАЇНА

У збірці поезій »Янгол ілюзії« Крістіан Утц вкотре продемонструє майстерне володіння динамічною живою мовою, поєднуючи філософію з еротикою.

Борис Херсонський, відомий завдяки своєму »Відкритому щоденнику«, що висвітлює сучасну кризу в Україні, презентуватиме нові вірші.

Оксана Забужко, передусім відома завдяки есе та романам, є однією з найважливіших авторок сучасної України. Вона презентуватиме поетичний твір з назвою »Диптих 2008 року«.

Модератор: ВАСИЛЬ ЛОЗИНСЬКИЙ

Текст читає: ВАДИМ ГОЛОВКО

німецька/ російська

ВЕРЕСЕНЬ 29 |СУБОТА

 ТЕРМІНАЛ 42

13 30 – 15 00

ЄВГЕН ГОЛУБОВСЬКИЙУкраїна|Презентація книжки »Не судите черных овец«

[Разом Зі всесвітнім клубом одеситів]

Український журналіст і культуролог Євгеній Голубовський є автором численних праць про історію та культуру міста Одеси, а також керівником літературної студії »Зелена лампа«. Він презентуватиме колективний роман »Не судіть чорних овець«, до якого увійшли тексти дванадцяти авторів літературної студії.

англійська/ російська

ТЕРМІНАЛ 42

15 00 – 16 30

МIЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПЕРЕКЛАДАЧА

З нагоди Дня святого Ієроніма, тобто Міжнародного дня перекладача, Стефан Цвайфель розповість про сучасний художній переклад, а Борис Херсонський зачитає свої нові переклади віршів Звіада Ратіані. Майя Дімерлі презентує переклади збірки оповідань »Десять ночей снів« відомого японського письменника, поета Сосекі Нацуме [1867-1916], одного з найвідоміших представників нової японської літератури.

Модератор: ГАННА КОСТЕНКО

німецька/ російська

ТЕРМІНАЛ 42

 16 30 – 18 00

МАРЕНТЕ ДЕ МООРНідерланди|»ФОН«

У найновішому романі Маренте де Моор із назвою »Фон« [2018] письменниця розповідає історію пари біологів, яка давно втратила ентузіазм до своєї справи. Вони мешкають у будинку серед глухих російських лісів, де створили притулок для ведмежат-сиріт, і намагаються зрозуміти походження моторошних звуків. Відрізані від цивілізації, вони поступово починають ототожнювати себе зі своїми утриманцями — історією та царством тварин, до якого тепер належать.

МЕЛIНДА НАДЬ АБОНЬЇ Швейцарія|»Солдат-черепаха«

Дія роману Надь Абоньї »Солдат-черепаха« [2017] відбувається в 1990-х роках на території Сербії. У цьому тексті розповідається історія мрійливого юнака, який виріс у злиднях і якого безпорадні батьки відправляють до армії, де на нього чекають важкі випробування. За допомогою живої поетичної мови Надь Абоньї зображає жорстку систему, яка ламає і знищує всіх, хто до неї не пристосовується.

Модератор: ОСТАП СЛИВИНСЬКИЙ

Текст читає: НІНЕЛЬ НАТОЧА

німецька/ російська

ЛIТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ЗОЛОТА ЗАЛА

17 00 – 18 30

ФЕЛIЦIТАС ГОППЕНімеччина|»Правда: Американська подорож«

У своєму найновішому романі »Правда: Американська подорож« [2018] Феліцітас Гоппе описує фантастичну й водночас символічну подорож літературною Америкою від Бостона до Сан-Франциско, Лос-Анджелеса і назад до Нью-Йорка слідами культових російських письменників Ільфа і Петрова.

ЛЮБКО ДЕРЕШ Україна|»Повільно на північ«

Любко Дереш є автором кількох романів, численних оповідань і разом із Юрієм Андруховичем, Оксаною Забужко та Сергієм Жаданом вважається одним із найвидатніших представників пострадянської української літератури. Він читатиме уривки з повісті під назвою »Повільно на північ«. Ця повість є продовженням першої повісті Любка Дереша »Поклоніння ящірці«. Це спроба зрозуміти Галичину на зламі комуністичного періоду та початків незалежності — Галичину-для-себе, фрагментовану й позбавлену австро-угорського імперського міфу.

Модератор: ДАНИЛО ІЛЬНИЦЬКИЙ

Текст читає: ДІАНА МАЛА

німецька/ українська

ТЕРМІНАЛ 42

18 00 – 19 30

КУЛЬТУРА ПАМ’ЯТI

Розмова з Анною Томас, координаторкою проекту Stolpersteine за кордоном; Володимиром В’ятровичем, директором Українського інституту національної пам’яті.

Модератор: Дьордь Далош

німецька/ українська

ЛIТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ЗОЛОТА ЗАЛА

18 30 – 20 00

ЮРҐ ГАЛЬТЕР Швейцарія|»Прокинувшись у ХХІ ст.«

Дебютний роман Юрґа Гальтера »Прокинувшись у ХХІ ст.« [2018] — це притча про письменника, який сумнівається в собі та довколишньому світі і намагається знайти відповіді на гострі питання сучасності. Це книжка про сучасне людство, »найуспішніший провальний проект усіх часів«.

МАР’ЯНА ГАПОНЕНКО УКРАЇНА/НIМЕЧЧИНА|»Хто така Марта?«

Роман Мар’яни Гапоненко »Хто така Марта?« розповідає історію літнього орнітолога галицького походження, який, очікуючи на смерть, оселяється в дорогому віденському готелі. Там він знайомиться зі ще одним важкохворим старим, і вони вдвох переживають низку пригод. Цей »надзвичайно поетичний авантюрний роман«, як охарактеризувала його газета Nürnberger Nachrichten, був удостоєний Премії Адельберта фон Шаміссо.

Модератор: ЮЛІЯ ПОМОГАЙБО

Текст читає: МАКСИМ ЛИННИК

німецька/ російська

ТЕРМІНАЛ 42

19 30 – 21 00

ПАМ’ЯТЬ, ГОВОРИ! III: БОРИС ХЕРСОНСЬКИЙ УКРАЇНА|Семен Фруг

Завдяки баладам, сатиричним нотаткам, сіоністським пісням і пісням про гетто, написаних російською, їдишем та івритом, Семен Фруг [1859-1916] свого часу був кумиром єврейської молоді. Про цього видатного штетлівського поета згадуватиме психолог і письменник Борис Херсонський.

англійська/ російська

ЛIТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ ⸰ ЗОЛОТА ЗАЛА

20 00 – 21 30

АЛОЇС ГОЧIНҐ Австрія|»Можливо, цього разу«

У оповіданнях зі збірки »Можливо, цього разу« [2006] Алоїс Гочінґ обережно грається зі сприйняттям. Сила цих із довготривалим післясмаком оповідань полягає в точній і чуйній мові, завдяки якій автор розкриває приховані зв’язки між, на перший погляд, буденними речами.

ДЖАННА МОЛIНАРI Швейцарія|»Тут досі все можливо«

У 2017 році Джанна Молінарі посіла 3-тє місце в конкурсі на здобуття Премії імені Інґеборґ Бахманн у Клагенфурті, а вже наступного року видала свій дебютний роман »Тут досі все можливо« [2018]. У ньому розповідається про молоду жінку, яка працює нічною вахтеркою на пакувальній фабриці, на територію якої, можливо, прокрався вовк.

Модератор: ДАНИЛО ІЛЬНИЦЬКИЙ

Текст читає: АРТЕМ МУЗИЧЕНКО

німецька/ українська

ВЕРЕСЕНЬ 25 ‒ 29

Усі місця

What matters — кінопроект про Загальну декларацію прав людини

У проекті What matters [»Те, що має значення«] взяли участь 30 митців і студентів із різних країн, кожен із яких читає по одній статті з Декларації. Серед інших до проекту долучилися Вів’єн Вествуд, Ніна Госс, Кан Дюндар, Патті Сміт, Саймон Реттл, Ай Вейвей, Ельфріде Єлінек і Давид Гроссман. На сьогодні фільм субтитровано арабською, китайською, німецькою, англійською, французькою, гінді, російською, іспанською та турецькою мовами. У світовий прокат стрічка вийде 10 грудня 2018 року, на 70-ту річницю Декларації. Наразі її вже показали на Інсбрукському мистецькому бієнале, Американському кінофестивалі в Нью-Йорку [TAFFNY], у рамках виставки Menschenrechte. Meine Rechte. Deine Rechte. Ausgelöst! [Міністерсво закордонних справ], ІІІ Міжнародному літературному фестивалі в Одесі та ХХІIІ Міжнародному літературному фестивалі в Лойкербаді.

IV Міжнародний літературний фестиваль в Одесі

Ми раді оголосити, що з 25 по 30 вересня 2018 року в Одесі відбудеться IV Міжнародний літературний фестиваль. Свою участь у фестивалі вже підтвердили такі автори:

Мелінда Надь Абоньї (Угорщина/Швейцарія)

Вольф і Памела Бірманн (Німеччина)

Олександр Гаврош (Україна)

Дьордь Далош (Угорщина)

Любко Дереш (Україна)

Віктор Єрофєєв (Росія)

Ґергард Фалькнер (Німеччина)

Філіп Флоріан (Румунія)

Олександр Гаврош (Україна)

Юрґ Гальтер (Швейцарія)

Мар’яна Гапоненко (Україна)

Феліцітас Гоппе (Німеччина)

Рольф Госфельд (Німеччина)

Алоїс Готчніґ (Австрія)

Сашко  Дерманський (Україна)

Борис Херсонський (Україна)

Володимир Каденко (Україна)

Джанна Молінарі (Швейцарія)

Маренте де Моор (Нідерланди)

Сергій Осока (Україна)

Вєра Павлова (Росія/США)

Меґ Розофф (США/Велика Британія)

Володимир Рутківський (Україна)

Анушка Равішанкар (Індія)

Саша Маріанна Зальцманн (Німеччина)

Вітольд Шабловський (Польща)

Самюель Шимон (Ірак/Велика Британія)

Крістіан Утц (Швейцарія)

Оксана Забужко (Україна)

Сергій Жадан (Україна)

Штефан Цвайфель (Швейцарія)

Тексти авторів ІІІ Міжнародного літературного фестивалю в Одесі

Пропонуємо до вашої уваги тексти авторів ІІІ міжнародного літературного фестивалю в Одесі українською  та росiйською мовами!

 

IV Міжнародний літературний фестиваль в Одесі

Ми раді повідомити про це З 26 по 30 вересня  2018 року в Одесі відбудеться IV  Міжнародний літературний фестиваль.

Перлина Чорного моря: Вступне слово Нори Гомрінгер на відкритті МЛО 3

Нора Ґомрінґер

Перлина Одеса – столиця гумору, в котрій поети допомагають окреслити «свою Європу».

Вступне слово Нори Гомрінгер на відкритті МЛО 3

28.09.2017, Готель Лондоньска, Одеса

Film project on the Declaration of Human Rights: “What matters”

Artists from all continents each read an article of the Universal Declaration of Human Rights in their native language before the camera.

Please find a first version of our film with Russian subtitles here: