Norbert Hummelt @ Laura Baginsili

Норберт Гумельт [ Німеччина ]

Поет, перекладач та культурний журналіст Норберт Гуммельт народився у Нойсі у 1962 році. Вивчав англійську та німецьку мови у Кельні з 1983 по 1990 роки. Свої перші літературні тексти написав у 1984 році, а з 1986 року пише вірші. Працював з Марселем Байєром і, як і він, починав як автор-експериментатор слідами Рольфа Дітера Брінкмана і Томаса Клінга. З 1991 року Гуммельт – вільний письменник. У 1993 році вийшла його перша поетична збірка під назвою “Knackige codes” (укр. “Хрусткі коди”). У другій поетичній збірці “singtrieb” (1997; перекл.: “Апетит до співу”) він звернувся до концепцій романтичної поезії. У “zeichen im schnee” (2001; пер.: знаки на снігу) Гуммельт віртуозно використовує поетичні традиції, щоб потім знову розірвати їх у сконденсованих знімках. У “Stille Quellen” (2004; пер.: Тихі шрифти) він також черпає натхнення в Ейхендорфа, Бенна та Яндля, продовжуючи при цьому своє експериментальне письмо. Він досліджує міф про Пана в текстах збірки “Pans Stunde” (2011; пер. “Година Пана”), які також досліджують полярність між страхом та еротичним потягом. У фокусі збірки “Sonnengesang” (2020) – сонце, його світло та людина, яка не може жити без нього.

Останньою публікацією Гуммельта є документальна книга “1922. Wunderjahr der Worte” (2022; перекл.: 1922: Диво-рік для слів). Книга слідує за авторами по всій Європі протягом титульного року з його бурхливою творчою енергією, в якому було створено безліч дивовижних літературних творів: від “Улісса” Джеймса Джойса та “Власної кімнати” Вірджинії Вулф до “Дунайських елегій” Райнера Марії Рільке та “Коротких оповідань” Кетрін Менсфілд. “У його підкресленій археології 1922 року є певна культурно-теоретична привабливість, яка полягає в переосмисленні подій, що відбулися більш-менш випадково в один і той же час, у грандіозну панораму далекосяжного естетичного перевороту”. (“Der Tagesspiegel”).

Гуммельт також працював журналістом у різних газетах та радіостанціях. З кінця 1990-х років є автором численних есе та нарисів з історії та поетики літератури. З 1988 по 1992 рік був керівником авторської майстерні в Кельнському університеті. За свою літературну творчість Гуммельт був нагороджений літературною премією землі Північний Рейн-Вестфалія (1995), премією міста Кельн імені Рольфа Дітера Брінкманна (1996), поетичною премією Мондзее (1998), літературною премією міста Крефельд на Нижньому Рейні (2007), поетичною премією імені Хьолті (2018), премією імені Райнера Мальковського (2021) та іншими. Він також перекладав, переважно з англійської, та редагував, серед іншого, твори В.Б. Єйтса та переклав німецькою мовою поетичні цикли Т.С. Еліота “Спустошена земля” та “Чотири квартети”. Багато років жив у регіоні Бергішес Ланд поблизу Кельна, а з 2006 року мешкає у Берліні. Викладає у Лейпцизькому інституті німецької літератури та працює у журналі “Текст+критика”

 

Бібліографія

knackige codes

Galrev

Berlin, 1993

singtrieb

Urs Engeler Editor

Weil am Rhein, 1997

zeichen im schnee

Luchterhand

München, 2001

Stille Quellen

Luchterhand

München, 2004

Totentanz

Luchterhand

München, 2007

Wie Gedichte entstehen

[mit Klaus Siblewski]

Luchterhand

München, 2009

Pans Stunde

Luchterhand

München, 2011

Fegefeuer

Luchterhand

München, 2016

Der Atlas der Erinnerung

NIMBUS

Wädenswil, 2018

Sonnengesang

Luchterhand

München, 2020

  1. Wunderjahr der Worte

Luchterhand

München, 2022

 

Bibliography

 

singtrieb

Urs Engeler Editor

Weil am Rhein, 1997

Sonnengesang

Luchterhand

München, 2020

  1. Wunderjahr der Worte

Luchterhand

München, 2022