© Bohumil Kostohryz

Меріам Бусельмі  [ Туніс ]

Меріам Бусельмі народилася 1983 року в місті Туніс, столиці держави Туніс. У цьому ж таки місті від 2002-го до 2007 року вивчала режисуру й драматургію в Арабо-африканському навчальному центрі театральних досліджень, а у 2010-му здобула науковий ступінь із права. Три роки тому вона одержала премію від організації «Ressources culturelles» за п’єсу «Зепінг під контролем», а також була удостоєна літературної відзнаки від Арабського фонду мистецтва й культури за книгу «План життя» (2007). Рецензенти називали цей твір новим, свіжим, абсурдним і навмисно божевільним. Виходячи за межі жанрів і звертаючись до такої табуйованої теми, як цнотливість, Бусельмі створює критичну картину нашої сучасності, в якій на людей падає лавина інформації, однак вони, за іронією долі, стають ще біднішими в мовному плані. У 2011 році на Четвертому арабському театральному фестивалі письменниця одержала премію Шейха Султана Бін Мухаммада аль-Касимі за п’єсу «Спогади на пенсії», що була визнана найкращим арабським театральним перформенсом. Зображений у ній конфлікт між батьком і сином, які мимоволі стали залежними один від одного, розгортається на тлі боротьби старих корумпованих еліт із Жасминовою революцією в Тунісі, яку також називають молодіжною і в якій брала участь сама Бусельмі. У 2012 році письменниця була стипендіаткою секції образотворчого мистецтва Берлінської академії мистецтв і створила для міжнародної платформи театру й танцю «Globalize Cologne» перформанс-секвенцію «Одетта». 2013 року в Кельні глядачеві була представлена її п’єса «Гріховний успіх». Тоді ж таки в Берліні на різних відкритих майданчиках проходила інсталяція Бусельмі «Коробка правди», під час якої відвідувачам і відвідувачкам було запропоновано прощати чужі гріхи. У 2014 році в Люксембурзі відбулася прем’єра п’єси Бусельмі «Те, чого не сказав диктатор». Це монодрама, події в якій розгортаються за три роки після втечі туніського правителя Зін ель-Абідін Бен Алі. У п’єсі безіменний екс-диктатор, який довго мовчав після того, як йому під тиском народного повстання довелося покинути Туніс, знову починає говорити. Так само як і в своїх попередніх творах, у цій п’єсі письменниця пробує показати, як люди стають жертвами політичних маніпуляцій, а то й виявляються спільниками корумпованої диктатури.

У рамках роботи над докторською дисертацією Бусельмі досліджує інсценування справедливості, а також взаємозалежність юстиції й театру. Тему свого наукового дослідження вона опрацьовує в мистецькому ключі. Свідченням цього є твір «Справедливо чи несправедливо, ось у чому питання», який було поставлено на сцені в листопаді 2016 року під час театрального фестивалю в Карфагені. Меріам Бусельмі є гостем берлінської мистецької програми DAAD 2016-2017 рр.

Бібліографія

Brouillon de vie, 2007

Mémoire en retraite, 2011

Sünde Erfolg, 2013

Truth Box, 2013

Was der Diktator nicht gesagt hat, 2014