© Hartwig Klappert
Азуз Бегаг [ Франція ]
Азуз Бегаг народився 1957 року у французькому місті Ліон у родині алжирських емігрантів. Уже в шкільні роки він не раз зіштовхувався з расизмом і дискримінацією. Попри бажання повернутися до Алжиру, де Бегаг гостював зі своїми братами влітку, після двадцяти років життя у Франції він усе ж таки вирішив залишитися там. Від 1980 року працював у Ліонському інституті соціальних і гуманітарних наук, обіймаючи посаду наукового співробітника в CNRS (Національному центрі наукових досліджень), одній із найпотужніших науково-дослідних організацій Європи. У 1984 році в Ліонському університеті-2 Бегаг захистив дисертацію на тему «L’Immigré et sa ville» («Іммігрант і його місто»), в якій здійснив соціологічне дослідження мобільності й ідентичності іммігрантів. Крім того, у 1988 році Бегаг став запрошеним професором Корнелльського університету в штаті Нью-Йорк.
Не обмежуючись академічною роботою, у 1986-му Бегаг зарекомендував себе як письменник, опублікувавши автобіографічний роман для молоді «Азуз, хлопчина з міських околиць. Алжирське дитинство в Ліоні». У цій книзі він дуже докладно й з чудовим почуттям гумору змальовує власний досвід того, як воно – бути дитиною гастарбайтера. Він розмірковує про подвійну ідентичність, а також про відмінність між поколіннями іммігрантів. Роман було відзначено багатьма нагородами, а в 1998 році за його мотивами зняли фільм. Відтоді Бегаг опублікував близько двох десятків книг для дітей та юнацтва. Перу автора належить також чимало есеїв і науково-популярних книг на культурну й політичну тематику, де Бегаг зосереджується на питаннях імміграції та інтеграції. У 2011 році вийшов його есей «Коли цього забагато…», що базується на багаторічному досвіді роботи автора соціологом і політичним діячем. У ньому йдеться про загрози й проблеми, що стоять перед сучасним французьким суспільством. Роком пізніше світ побачив роман «Салам Уессан», в якому знову вчуваються автобіографічні нотки. У творі йде мова про чоловіка з Алжиру, який після розлучення хоче скористатися ситуацією й повернути любов своєї доньки. Саме тому під час літніх канікул вони разом вирушають на Уессан у Бретані.
Від 2004 року Бегаг – член Економічної і Соціальної Ради ООН. У 2005–2007 роках входив до команди тогочасного прем’єр-міністра Домініка де Вільпена, обіймаючи посаду міністра із забезпечення рівних можливостей. Виконуючи свої обов’язки, був задіяний майже в усіх суспільних галузях. У 2005-му став кавалером ордена Почесного легіону та національного ордена «За заслуги». Крім того, Бегаг є патроном науково-виробничого об’єднання «Бібліотеки без кордонів», що займається створенням і підтримкою бібліотек в усьому світі. Бегаг живе в Парижі.
Бібліографія
Aber die Erde ist rund, 1993
Azouz, der Junge vom Stadtrand Eine algerische Kindheit in Lyon, 1998
Insel der Winde, 2001
… C’est quand il y en a beaucoup, 2011
Salam Ouessant, 2012