© Babich

[

Володимир Рафієнко  [ Україна ]

Український російськомовний поет і прозаїк Володимир Рафієнко народився 1969 року в Донецьку. Він вивчав російську філологію й культурологію в Донецькому національному університеті, після чого працював редактором у видавництвах «БАО» та «Кассіопея». Від 1992 року почав публікувати власні тексти в журналах. У 1998 році побачила світ перша з трьох опублікованих на сьогодні поетичних збірок «Три дні посеред тижня».

Його перша прозова публікація за назвою «Коротка книга прощань» (1999) поєднує лаконічні, фрагментарні тексти, що стилістично перегукуються з творами Хармса, Бабеля й Платонова: «Проза Рафієнка не наративна, а сугестивна; вона не розповідає, а виражає. І післясмак – як після цікавої поезії».

Коли Рафієнко вдався у своїх прозових текстах до ще більш компактної оповідної манери, його стилістика стала не такою лаконічною. «Незворотні дієслова» (2009) – це роман у новелах. У ньому йдеться про сором’язливого філолога, який закохався одразу у двох чарівних молодих дівчат. Головний герой живе в невеличкому містечку Токородзава – для України це дуже незвична назва. Довкола героя сонячний і яскравий світ, сповнений екзотичних істот, однак усе затьмарюють безглузді суспільні правила: герой має відслужити у війську, потім одружитися або ж, у крайньому разі, стати непробудним п’яницею, як і більшість його земляків. Як справжнього інтелігента, його хвилюють питання: «хто ми» й «звідки та куди йдемо». Йому навіть здається, що Страшний суд обернеться на простий допит, де Ісус Христос цікавитиметься в нього: «Я був зневажений усіма. Я чекав на тебе, і де ти був? Де ти був? Може, ти писав кандидатську про незворотні дієслова?»

У 2011 році в літературному журналі «Знамя» побачив світ його роман-іліада «Московський дивертисмент». Головні герої отримали імена з епосу Гомера, російських казок і «Лускунчика» Гофмана. У цьому творі Москва є свого роду новою Троєю. Її намагаються захопити полчища пацюків. І тільки Ахіллес, який у Рафієнка є не ворогом Трої, а її рятівником, може відвернути від міста небезпеку.

Рафієнко – автор і редактор науково-популярних видань, довідників і навіть детективних романів. За свій соціально-філософський науково-фантастичний роман «Демон Декарта» він був удостоєний у 2013 році літературної «Російської премії».

Коли почався збройний конфлікт на сході України, Рафієнко жив у Донецьку. Однак після того, як його рідне місто захопили російські ополченці, у 2014 році був змушений перебратися до Києва.

Бібліографія

Три дня среди недели, 1998

Краткая книга прощаний, 1999

Частный сектор,  2002

Невозвратные глаголы, 2009

Московский дивирстмент,  2013