© Minaeva

Сергій Захаров  [ Україна ]

Сергій Захаров – український митець. Народився 1967 року в східноукраїнському індустріальному місті Донецьку. Від 1983-го до 1987 року відвідував у рідному місті художнє училище, здобувши спеціальність «художнє оформлення». У 1992-1995 роках вивчав рекламний маркетинг у Міжнародному  інституті управління, бізнесу і права в місті Слов’янську. Від 1987 року працював меблевим дизайнером і виробником, реалізував численні мистецькі проекти. Сергій Захаров є засновником арт-групи «Мурзилки».

Влітку 2014-го намалював у Донецьку серію великоформатних карикатур на лідерів Донецької Народної Республіки (ДНР), що не була визнана на міжнародному рівні. «Коли сталося те, що сталося, я відчув потребу вийти на вулицю й висловити свою думку.  Ідеальною формою для цього, безперечно, є вуличне мистецтво, адже воно всім доступне й зрозуміле», – сказав в одному зі своїх інтерв’ю митець, який творив у центрі міста під час комендантської години. Пізніше Захарова вислідили і схопили в полон, внаслідок чого він півтора місяця перебував у в’язниці, де його катували. Після звільнення Сергій Захаров вирішив зобразити все, що пережив, у серії малюнків, тож з осені 2015 року працював над графічним романом про своє перебування у в’язниці ДНР.

Під час збройного конфлікту в Донецьку Захаров створив інсталяцію й перформенс «Картяна будівля». Вони складалися з дванадцяти величезних гральних карт, на яких було зображено карикатури на лідерів «Луганської Народної Республіки» й «Донецької Народної Республіки». Російський президент Володимир Путін був у цій грі джокером. «Картяну будівлю» показували в багатьох містах України. Крім того, вона є частиною виставок незалежної платформи культурних ініціатив «ІЗОЛЯЦІЯ» в Парижі, Празі, Кошице, Аугсбурзі й Берліні. «ІЗОЛЯЦІЯ» була заснована в Донецьку й має на меті сприяти позитивним соціальним і культурним змінам в Україні. У жовтні й листопаді 2015 року Сергій Захаров за підтримки «ІЗОЛЯЦІЇ» висувався як кандидат на виборах мера міста Маріуполь.

Живе в Києві.

Бібліографія

Дыра, 2016