© Леся Карп`юк

Андрій Бондар народився у 1974 у Кам’янці-Подільському. У 1991–1994 навчався у педагогічному інституті у рідному місті, завершив навчання у 2001 у Києво-Могилянській академії. У 1998 – 2000 він був головним редактором журналу «Література плюс» Асоціації Українських Письменників. У 2001 – 2002 працював заступником головного редактора журналу «Єва», а до 2007 – редактором відділу у часописі «Дзеркало тижня» і «Газети по-українськи», для «Газети по-українськи» писав колонки до 2006. Як поет дебютував у 1998 збіркою «Весіння єресь», потім вийшли «Істина і мед» (2001) і «Примітивні форми власності» (2004). У 2013 брав активну участь у Революції гідності і коментував у фейсбуці ситуацію в Україні. Він належить до найпопулярніших українських блогерів. Збірка «Морквяний лід» (2012) об’єднує колонки Андрія Бондаря, публіковані у «Газеті по-українськи» у період 2006 – 2012.
«Його тексти завжди потрапляють у якусь невидиму ціль, замасковану больову точку, яка неодмінно реагує і дає про себе знати […] Перечитуєш їх, просіюєш у своїй голові, складаєш у пазли і нарешті розумієш, що в них є те, що так по-справжньому чіпляє читача: життя». (Мар’яна Максим’як)
Основною темою віршів збірки «Пісні пісні» (2014) є таємниці української душі і стосунки між Україною і Росією. Бондар захоплює неймовірним багатством формальних прийомів – катрени, хайку, афоризми, білі вірші, лімерики. У 2016 він опублікував том короткої прози під назвою «І тим, що в гробах». Його тексти багатогранні, їх можна інтерпретувати по-різному, вони пропонують читачеві своєрідний калейдоскоп різноманітних спостережень, образів і персонажів – від Папи Римського, до комісара Рекса та інтелігентних мишей. Українські літературні критики порівнювали його тексти з кубіком Рубіка, який кожен читач може скласти по-своєму. Найновіша книга Андрія Бондаря «Церебро» (2018), відзначена премією BBC Книжка Року (2018) як найкраща есеїстика – це також збірка оповідань. Тексти створювалися протягом двох років, на початку вони доволі реалістичні, з автобіографічним елементом, а далі у них стає все більше елементів магічного і багатозначності.
Андрій Бондар перекладає книги з польської та англійської, серед зроблених ним перекладів – тексти різних епох від Вітольда Ґомбровіча до Пітера Померанцева.
Член українського ПЕН-центру. Був нагороджений премією видавництва «Смолоскип». Його вірші перекладалися англійською, німецькою, французькою, польською, шведською, португальською, румунською, хорватською, литовською і білоруською мовами. Андрій Бондар живе у Києві.